Від родинної пам’яті до історії України: як у Дніпрі українці досліджують своє коріння

Уявіть місце, де можна у теплій атмосфері зібратися, познайомитися з українцями під час непростих подій, а найголовніше провести цей час з користю – вивчити історію своєї родини. Такі зустрічі у Дніпрі проводить Благодійний фонд «Центр допомоги переселенцям та ветеранам» – грантер проєкту “Лабораторія стійкості” Міжнародного фонду “Відродження”. 

Команда Центру розробила культурно-інтеграційний курс «Стежками поколінь: історія моєї родини в історії України». Під час нього українці досліджують історію своїх родин, вчаться зберігати пам’ять про традиції.  

Як проходять зустрічі, що вони дають учасникам, та у чому їхня цінність, – розповідаємо далі. 

Безпечний простір для дослідження

  “Для мене цей курс – про більше, ніж вивчення історії. Коли людина розповідає про свою родину, згадує її традиції та важливі дати, вона зберігає частину нашої спільної пам’яті. Саме з таких особистих історій складається історія України. Тому наш фонд і створює простір, де їх можна почути й передати далі”, – говорить Павло Медвідь, директор благодійного фонду, про ціль цього курсу. 

 Учасники дізнаються більше про культурні традиції України та досліджують історію своєї родини в контексті історії країни. Вони створюють власне родинне дерево, збирають важливі сімейні дати та родинні рецепти. 

“Війна змусила багатьох людей залишити рідний дім, але вона не може забрати пам’ять про нього. Родинні історії, звичаї, навіть улюблені рецепти допомагають нам триматися свого коріння. Курс «Стежками поколінь» потрібен, щоб зберегти цей зв’язок і відчути: наша культурна ідентичність живе в кожному з нас”, – наголошує Павло Медвідь.

Усі отримують роздаткові матеріали та друкований родовід. На фінальній зустрічі залучені можуть представити історію своєї родини іншим учасникам, познайомитися з людьми, різним життєвим досвідом і налагодити нові зв’язки.

Унікальність курсу

Курс проводить Євгенія Яворська – письменниця та авторка книжок «Рецепт щастя», «Алхімія долі», «Лелечий дім» та «Етюди». Навчання проходить у форматі чотирьох очних зустрічей по 120 хвилин. У кожній групі – до 16 учасників. Загалом у межах проєкту передбачено 8 груп, 32 заняття та участь 128 людей. Цей формат – чудовий синтез теорії та практики. Курс поділений на кілька тематик.

У межах теми «Україна і моя родина» учасники розглядають історію країни через історії власних родин. Вони згадують важливі події та пам’ятні дати, діляться сімейними історіями та починають створювати власне родинне дерево:

«Було багато цікавого, а головне – усі ділилися спогадами про дитинство, юність та життя до війни. Низький уклін вам за увагу та турботу про нас!» – говорить учасниця Зоя Лук’яненко з Нікополя.

«Кожному з нас довелося зануритися в історію своєї родини та відобразити на плакаті події, дати народження і смерті наших рідних. Такі речі можна передати у спадок нашим дітям та онукам», – говорить учасниця Лілія Демуренко. 

Друга зустріч «Традиції та культурна спадщина» присвячена тому, що передається в родинах із покоління в покоління. Учасники говорять про родинні свята, звичаї, національний одяг і символіку вишивки. Вони знайомляться з петриківським розписом та діляться традиціями своїх родин і регіонів.

А ще учасники обговорюють традиційні страви та обряди різних регіонів України, згадують рецепти, які зберігаються в їхніх сім’ях, та розповідають історії, пов’язані з ними. Зібрані рецепти й родинні історії стають основою для спільної електронної книги.

«Українська кухня своїми традиційними рецептами, смаком та пахощами об’єднала нас. Приємно було поспілкуватися, познайомитися і добре провести час», – згадує Лілія Демуренко.

Фінальна зустріч «Історія моєї родини» присвячена підбиттю підсумків. Учасники завершують свої родинні дерева та презентують мініпроєкти, над якими працювали протягом курсу. Також вони говорять про спільні цінності, відмінності життєвого досвіду та взаємну підтримку. Результатом спільної роботи стає електронна книга родинних рецептів, яка зберігає частину історій і традицій учасників.

Слідкуйте за сайтом Лабораторії стійкості, щоб дізнаватися більше про новини, можливості та ініціативи партнерів Лабораторії стійкості.