Робота над оновленням статутів громад поступово переходить від теорії до практики. Перші візити експертів Асоціації самоорганізації населення до громад показали, що статут перестає бути формальним документом і починає сприйматися як реальний інструмент управління, участі та розвитку.
У межах співпраці з громадами вже відбулися перші ключові етапи. Підписано меморандуми, сформовано робочі групи, проведено навчальні заходи. Саме ці кроки закладають основу для подальшої спільної роботи над документами, які мають працювати в реальному житті громад.
Три громади, три контексти
Кожна з громад має свій унікальний контекст і власні очікування від майбутнього Статуту.
У Золочівській територіальній громаді Київської області ключовий акцент робиться на захисті ідентичності та самостійності розвитку. Сільський голова Олександр Лазаренко пояснює підхід громади прямо: «Ми хочемо створити документ, який захищатиме громаду, її кордони, її жителів, тих, хто тут живе, працює і вкладається в розвиток. Близькість до Києва це і можливості, і ризик поглинання. Але наша громада має право на власний розвиток і збереження своєї унікальності. Саме тому ми розглядаємо Статут як локальну конституцію, яка працюватиме незалежно від того, хто при владі».
У Катлабузькій громаді процес одразу набув інклюзивного характеру. До роботи долучилися старости всіх семи округів і молодь. Це означає, що відповідальність за майбутній документ розподіляється між різними групами жителів і формується спільне бачення того, як мають працювати правила в громаді.
Ізюмська громада працює над оновленням Статуту в особливих умовах. Близькість до лінії фронту та управління через військову адміністрацію формують інший рівень складності. Перша зустріч відбулася в укритті і об’єднала представників влади, громадськості, бізнесу та депутатського корпусу.
Заступник міського голови Володимир Мацокін підкреслює значення вже наявного досвіду:
«Наш Статут крафтовий. Він був вистражданий громадою і охоплює всі сфери життя. Так, його потрібно оновити, адаптувати до сьогоднішніх реалій. Але водночас важливо зберегти те, що вже є нашою цінністю».
Від навчання до практики
Окремим важливим етапом стали тренінги для представників органів місцевого самоврядування, депутатів, старост і активних жителів. Під час навчальних заходів учасники працювали з базовими питаннями. Що таке Статут громади і яку роль він відіграє. Як перейти від формального документа до дієвого інструменту. Які механізми участі варто закладати і як зробити їх реалістичними та доступними.
Особливу увагу приділено сучасному підходу до розробки Статуту. Йдеться про відхід від копіювання законодавчих норм і створення документа, який враховує особливості конкретної громади, її ідентичність і потреби жителів.
Учасники також працювали з практичними аспектами. Як формувати робочу групу, як організувати процес розробки, як залучати жителів через опитування, публічні обговорення та онлайн інструменти, а також як забезпечити реальне врахування пропозицій громади.
Ключове розуміння, яке проходить через усю роботу, полягає в тому, що Статут це не лише юридичний текст. Це система правил, інструментів участі і практик, які мають бути зрозумілими і доступними для жителів.
Спільний запит
Попри різні контексти, усі три громади об’єднує спільне бачення. Йдеться про бажання мати Статут, який не просто існує, а працює. Захищає, об’єднує і підсилює унікальність громади.
Саме тому процес його розробки сприймається не як формальність, а як можливість переосмислити правила взаємодії, посилити участь жителів і закласти основу для довгострокового розвитку.
Перші результати роботи показують, що за належного підходу Статут може стати справжнім інструментом змін. І ці кейси вже формують практичні приклади того, як громади переходять від формальності до змісту.
Асоціація і надалі супроводжуватиме цей процес від розробки документів до їх впровадження в життя громад.
Проєкт “Правила участі – правила дії: нове життя статутів громад” реалізує ВГО “Асоціація самоорганізації населення” за підтримки Міжнародного Фонду “Відродження”.
Джерело: Громадський простір
