Яка роль ГО у зміцненні соціальної згуртованості

Українське суспільство сьогодні об’єднує людей із різним досвідом, поглядами та потребами. У цьому різноманітті громадські організації відіграють важливу роль, адже створюють простір для діалогу, взаєморозуміння та співпраці. Саме тому для ГО важливо розуміти, як сприяти суспільній єдності та які інструменти допомагають будувати довіру й посилювати взаємодію між різними групами.

Яку роль у зміцненні соціальної згуртованості відіграють ГО? І які практичні інструменти вони можуть використовувати?

Ділимося конспектом майстерки Оксани Дащаківської, як працювати з над соціальними зв’язками,  з напругою,  і які є інструменти побудови соціальної згуртованості. 

Концепт соціальної згуртованості та її види

Побутує думка, що соціальна згуртованість – це про уникнення конфліктів. Але це не так. Йдеться про розуміння того, як перетворювати суперечності на можливість для діалогу й розвитку, а не дозволяти їм стати причиною розколу. Це особливо важливо сьогодні, коли згуртованість допомагає суспільству вистояти, підтримувати одне одного та спільно протистояти ворогові.

Концепт соціальної згуртованості як методологічний підхід сформувався після Другої світової війни. Це закономірно, оскільки, переживши масштабну травму, суспільство шукало відповідь на запитання: що дасть змогу залишатися разом, і як відновити спільність після пережитого.

Розрізняють горизонтальну та вертикальну згуртованості. Горизонтальна згуртованість – це зв’язки між людьми та спільнотами.  Є кілька її рівнів: 

• Перший – зв’язки всередині спільноти. Вони об’єднують людей зі спільним досвідом і допомагають спільноті триматися разом. Наприклад, це може бути спільнота внутрішньо переміщених людей, ветеранів чи діячів культури.
• Другий – зв’язки-місточки між різними спільнотами. Вони виникають там, де люди з різним досвідом можуть зустрічатися, спілкуватися та знаходити спільне. Саме для цього важливі хаби, громадські центри, культурні та інші відкриті простори, де перетинаються різні групи.
• Третій – мережі. Це ширші об’єднання, які дають змогу різним організаціям і спільнотам взаємодіяти та діяти разом. Наприклад, такою мережею є учасники програми Фонду «Лабораторії стійкості». Перевага мережі у здатності приймати відмінності, шукати рішення і діяти разом. 

Вертикальна згуртованість – це зв’язки людей і спільнот із суспільними інституціями, передусім із державою та органами влади.

Важливу роль відіграє довіра до державних інституцій, відчуття справедливості. Від цього залежить, чи відчуває людина себе частиною суспільства і чи готова брати участь у житті своєї громади.

Ще один важливий аспект – легітимність і участь. Тобто наскільки люди готові долучатися до ухвалення рішень  у своїй громаді, спільноті чи на рівні держави, виконувати спільно ухвалені рішення.

За словами Оксани Дащаківської, вертикальна згуртованість залежить від того, як люди сприймають владу та державні інституції. Чи довіряють їм? Чи вважають їх своїми? Чи бачать у них обмеження, чи, навпаки, можливості? Важливо також, наскільки ці інституції відкриті для людей і чи можуть вони реально впливати на їхню роботу.

Згуртованість як основа стійкості

Згуртоване суспільство швидше об’єднується під час кризи та відновлюється після неї. А розділене – стає більш вразливим до зовнішнього тиску, дезінформації та маніпуляцій.  

Коли соціальну згуртованість вимірюють то намагаються дослідити питання соціальних відносин (довіри до інших людей, розуміння  спільних пріоритетів, прийняття різності), а також довіри та відповідальності у ставлення до публічних інституцій, а також уявлення про спільне благо.

Є чотири важливі складові згуртованості:

• Соціальна мобілізація. Люди допомагають одне одному, волонтерять, здають кров і разом реагують на виклики. Довіра між людьми допомагає їм діяти спільно.
• Довіра до інституцій. Люди мають розуміти й відчувати, що рішення держави є справедливими. Це впливає на готовність дотримуватися законів, сплачувати податки та підтримувати спільні рішення. Така довіра посилює суспільство під час війни.
• Спільна ідентичність. Людей об’єднує відчуття «ми», навіть якщо вони мають різний досвід і погляди. Мова, культура та спільна пам’ять допомагають зберігати цей зв’язок і роблять суспільство стійкішим до пропаганди та маніпуляцій.
• Здатність відновлюватися. Після криз суспільству потрібно повертатися до нормального життя. У цьому допомагають зв’язки між людьми, мережі підтримки та сильні громади, які можуть швидко організувати допомогу й відновлення.

Що каже дослідження про соціальну згуртованість в Україні

За даними дослідження Ipsos / Міжнародного фонду «Відродження» (2-га хвиля, березень – травень 2025 року, n=1905), соціальна згуртованість в Україні дещо знизилася порівняно з 2024 роком. Загальний показник зменшився з +12,5 у 2024 році до +9,5 у 2025-му.

Важливе завдання громадських організацій – створювати простір для діалогу та допомагати людям бачити більше, ніж дві протилежні позиції: “Світ не поділяється лише на чорне і біле: між ними є багато відтінків, і саме їх важливо помічати та проговорювати”, – наголошує Оксана Дащаківська. 

В українському суспільстві залишається високою довіра між людьми. Водночас зростає несприйняття різноманіття: у 2025 році цей показник становить 25% проти 22% у 2024-му.

Посилилася й громадянська ідентичність. Якщо у 2024 році 69% опитаних відчували себе частиною української громадянської спільноти, то у 2025 році таких уже 76%. Також зросло відчуття справедливості: із 23% до 27%. 

Найслабшим компонентом соціальної згуртованості залишається орієнтація на спільне благо. Значною мірою на цей показник впливає ставлення людей до державних інституцій: 91% опитаних вважають систему корумпованою.

Саме це суттєво знижує загальний індекс соціальної згуртованості.

Хто сьогодні потребує найбільшої уваги

Особливої підтримки потребують люди, які безпосередньо постраждали від війни: ветерани, військовослужбовці та їхні родини, люди, які втратили близьких у ЗСУ, а також ті, чиє житло було пошкоджене або зруйноване.

Водночас дослідження показує, що найбільше соціальним ресурсом – своїм часом, підтримкою та участю – готові ділитися сім’ї з дітьми та сім’ї, і яких є люди віком 60 років і старші.

ГО можуть допомагати внутрішньо переміщеним людям стати частиною нової громади. А саме:

• створювати інтеграційні програми та допомагати з адаптацією;
• надавати прихисток, юридичний і психосоціальний супровід;
• створювати клуби взаємодопомоги, які допомагають ВПО знайомитися та будувати зв’язки з місцевими жителями.

Окрім того, важливо підтримувати ветеранів, військових та їхні родини, тобто: 

• розвивати програми реінтеграції після служби;
• забезпечувати психологічну підтримку;
• організовувати зустрічі та спільні активності ветеранів і цивільних, створюючи можливості для діалогу;
• підтримувати родини військових та їхніх дітей.

ГО також варто працювати з молодим поколінням, а саме: 

• розвивати профорієнтацію та можливості для молодіжної участі в ухваленні рішень і місцевому врядуванні;
• підтримувати культурні ініціативи та спільноти митців;
• працювати з питаннями ідентичності та колективної пам’яті;
• створювати простори, де люди з різним досвідом можуть зустрічатися, взаємодіяти та краще розуміти одне одного.

Які інструменти ГО для соціально згуртованості

Громадські організації можуть посилювати соціальну згуртованість через прості й доступні інструменти, які допомагають людям зустрічатися, спілкуватися та діяти разом. Це можуть бути громадські хаби, культурні й арт-простори, спортивні та молодіжні клуби, а також онлайн-спільноти підтримки. 

Важливу роль відіграє участь людей у житті громади. Наприклад, шляхом партисипативного бюджетування, молодіжних рад, громадських консультацій, контролю за роботою влади та адвокації інтересів різних груп. 

Ще один важливий інструмент – діалог. Це можуть бути міжгрупові зустрічі, форуми «ветерани-цивільні», зустрічі між ВПО та громадою, та медіація у випадку конфліктів. 

Не менш важливо працювати з ідентичністю та пам’яттю. Наприклад, документувати історії людей, створювати меморіали, проводити культурні проєкти й фестивалі, формувати спільні символи та наративи, а також зберігати локальну й національну пам’ять.

Що зміцнює згуртованість? Доказова база для дій громадських організацій

Передусім довіра до влади та інституцій. Дослідження показує: там, де місцева влада працює ефективно, рівень соціальної згуртованості вищий. Натомість відчуття несправедливості його знижує.

Громадські організації можуть допомагати будувати міст між людьми та владою: доносити до влади потреби громадян, залучати людей до ухвалення рішень і стежити за тим, як ці рішення виконуються.

Зміцнює і відносини між різними групами.  Згуртоване суспільство – це суспільство, у якому різні групи можуть взаємодіяти, довіряти одна одній і приймати відмінності. Водночас тут є тривожний тренд: у 2025 році 25% опитаних негативно оцінюють різноманіття, тоді як у 2024 році таких було 22%. Важливо створювати більше можливостей для спілкування між різними групами через спільні проєкти, зустрічі, діалоги та інші формати взаємодії.

Вирішення конкретних проблем теж важливе. Соціальна згуртованість залежить також від того, наскільки громада здатна відповідати на їхні щоденні потреби. У регіонах, де гострішими є проблеми з медициною, безпекою чи укриттями, рівень соціальної згуртованості нижчий. 

Ще один важливий ресурс – готовність людей підтримувати одне одного. 82% опитаних відчувають відповідальність допомагати іншим. Зросла і готовність підтримувати ЗСУ – з 71% у 2024 році до 77% у 2025-му.

Дослідження показують, що підтримка внутрішньо переміщених людей знижується. Це сигнал про те, що саме цьому напрямку сьогодні потрібно приділяти більше уваги. Наприклад, підтримувати взаємодію між ВПО та місцевими жителями й створювати можливості для спільної участі в житті громади.

Безпека також тісно пов’язана із соціальною згуртованістю. Що більше люди відчувають себе захищеними, то вищим є рівень згуртованості. Потреба в укриттях особливо зросла: у 2025 році 50% опитаних назвали їх пріоритетом, у 2024 році – 34%. Але безпека – це не лише захист від воєнних загроз. Йдеться також про захист від булінгу, домашнього насильства та інших форм небезпеки.

Як ми розуміємо соціальну згуртованість?

Для Міжнародного фонду “Відродження” соціальна згуртованість тісно пов’язана із соціальним капіталом – довірою між людьми, спільними цінностями та готовністю діяти разом. Серед важливих напрямів – культура, освіта, ідентичність, локальний патріотизм, робота з конфліктами та пошук спільних рішень.

У заявці варто показати конкретний вплив проєкту на місцеву громаду: як він допоможе людям об’єднуватися, розвивати спільноти, долати соціальні розбіжності та зміцнювати стійкість громади.

Матеріал підготовлено за підтримки Міжнародного Фонду «Відродження» та
агенції «Хліб для світу» в рамках спільної ініціативи «Лабораторія стійкості».
Матеріал представляє позицію авторів і не обов’язково відображає позицію
Міжнародного фонду «Відродження» чи агенції «Хліб для світу».