Система реєстрації місця проживання в Україні: виклики для суспільства та наслідки для держави

За останні роки система реєстрації місця проживання (далі РМП) зазнала змін, проте досі не працює належним чином. В Україні вже 13 років діє Закон «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання», який був покликаний змінити взаємодію між державою та людиною. Однак на практиці ми маємо зовсім іншу картину механізмів його реалізації: подвійні стандарти взаємодії з людиною, що означає радше обмеження та перепони, ніж можливості.

За останні роки система реєстрації місця проживання (далі РМП) зазнала змін, проте досі не працює належним чином. В Україні вже 13 років діє Закон «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання», який був покликаний змінити взаємодію між державою та людиною. Однак на практиці ми маємо зовсім іншу картину механізмів його реалізації: подвійні стандарти взаємодії з людиною, що означає радше обмеження та перепони, ніж можливості.

Упродовж липня – жовтня 2016 року аналітичний центр CEDOS провів якісне соціологічне дослідження, присвячене темі реєстрації місця проживання. Метою дослідження було проаналізувати, які наслідки з точки зору реалізації соціальних, економічних та політичних прав людини створює неефективне функціонування РМП, та з’ясувати, що саме створює перешкоди реєструвати фактичне місце проживання для різних груп населення.

“В результаті дослідження ми зрозуміли, що важка, неповоротка система реєстрації місця проживання (яка в народі «прописка») вже тривалий час не відповідає сучасним потребам населення України та не готова до гнучкого реагування на сучасні виклики, такі як, висока мобільність громадян в середині країни. Непрозорість цієї системи призводить до двох серйозних наслідків – великий люфт для утворення корупційних схем та поява недержавних альтернативних сервісів, які би мала виконувати держава. І це лише верхівка айсбергу проблеми, якою просякли майже усі сфери державного управління.” Людмила Янкіна,  керівник проекту, ГО “Центр інформації про права людини”.

Про причини такої ситуації розповідає аналітик центру CEDOS Анастасія Фітісова: “По-перше, процедура реєстрації – заскладна. Люди, які й так уникають взаємодій з державою через брак клієнтоорієнтованого підходу, стикаються з низкою викликів під час реєстрації: зібрати купу документів, привести власника. Фактично, особа повинна довести реєстратору, що вона має право зареєструватися в цьому приміщенні. Друга причина – оренда житла.  Існує величезний ринок тіньової оренди, відповідно ніхто не підписує з орендарями офіційні договори. Деякі власники бояться, що прописавши у себе чужу людину, вони можуть бути позбавлені права власності на житло. Деякі просто не бажають платити податки з отриманих від оренди доходів”.

Олександра Слободян, аналітик центру CEDOS наголошує на важливості РМП. “Реєстрація місця проживання є наскрізним інструментом державного управління. Вона дозволяє зафіксувати місце знаходження споживачів гарантованих державою послуг, тому відіграє ключову роль при формуванні доходів та видатків на соціальну сферу з місцевих бюджетів. Реєстрація місця проживання є виборчою адресою, тому вона визначає, де громадяни можуть обирати представників своїх інтересів  як на національному, так і на місцевому рівнях. Крім того, вона важлива для здійснення правосуддя та забезпечення правопорядку”.

За результатами дослідження аналітиками було запропоновано два шляхи вдосконалення системи РМП в Україні. Перший полягає в тому, щоб відв’язати адміністративні послуги та права від РМП, що потребує реформ у галузі охорони здоров’я, виборчому законодавстві, податковій галузі та соціальному забезпеченні. Другий передбачає спрощення процедури РМП та створення стимулів для реєстрації фактичного місця проживання. Ця стратегія вимагає прискорення паспортної реформи, наповнення Єдиного Демографічного Реєстру, поширення електронного врядування на рівень адміністративних послуг та уведення можливості реєструватися за місцем життєвих інтересів.

Аналітик центру CEDOSАндрій Солодько вважає, що введення поняття ’’центру життєвих інтересів’’ могло б стати додатковим механізмом спрощення РМП. Це дало б змогу створити сприятливіші умови для реєстрації, зареєструватися за місцем роботи, навчання чи перебування, користуватися соціальними благами, наданими державою, реалізовувати виборче право та отримувати адмінстративні послуги.

На переконання Віктора Тимощука, експерта ГО “Центру політико-правових реформ”, система реєстрації місця проживання потребує кардинальної зміни, зокрема переходу з фактично «дозвільного» порядку на повідомний (декларативний). “Лише так можна буде гарантувати нову якість в реалізації багатьох прав громадян, в тому числі щодо отримання публічних послуг. Очевидно, що це складна і система реформа, яка зачіпає багато інших сфер: комунальні платежі, права дітей, права власників нерухомості, відносини оренди, субсидії і т.д. Саме тому важливим є ґрунтований аналіз політики з питання реєстрації місця проживання, виявлення усіх ризиків, пошук оптимальних рішень”. Віктор Тимощук

Думка іншої експертки ще раз підтверджує актуальність недосконалості РМП: “Якщо ввести в інтернет-пошуковик ключові слова “реєстрація місця проживання” чи “прописка”, на перших позиціях можна побачити десятки сайтів, які надають ці послуги за гроші. Це ненормальна ситуація. Існування такого “сегмента ринку” є можливим тільки тому, що в нашій країні немає ефективної системи реєстрації місця проживання, яка б дозволила людині оформити фактичне місце проживання без клопотів та зайвих витрат нервів і часу. Наша амбітна ціль – змінити цю систему і поставити в її центр людину, а не бюрократа чи посередницьку фірму – вважаєТетяна Печончик, експертка ГО “Центр інформації про права людини”.

Цей захід  є першою презентацією результатів дослідження, після чого відбуватиметься їхнє обговорення в експертних колах та продовження дослідження.

Дослідження проводилось в межах ініціативи з розвитку аналітичних центрів, яка реалізується Міжнародним фондом “Відродження” у партнерстві з Фондом розвитку аналітичних центрів (TTF) за фінансової підтримки Посольства Швеції в Україні.

Контакти: Алли Гузій, менеджера з комунікацій аналітичного центру CEDOS, +38 093 085 31 37, allaguziy@gmail.com.

 

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: