Справедлива трансформація починається з голосу громади: досвід Ладижина

Справедлива трансформація починається не з рішення чиновників, а з розмови з жителями громад. Цю тезу підтверджують грантери Міжнародного фонду «Відродження» – громадська організація «Форум розвитку громадянського суспільства».

У Ладижинській міській територіальній громаді організація допомагає створювати механізми участі, завдяки яким жителі можуть долучатися до справедливої трансформації. Для цього провели комплексне дослідження, що показало, наскільки громада – жителі і місцева влада – готова до таких змін.

Як це працює на практиці? Що про такі зміни думають жителі громад Шептиччини? Розповідаємо далі.

Справедлива трансформація: що це і навіщо

Ми вже неодноразово розповідали про справедливу трансформацію (далі – СТ) – процес, під час якого жителі громад, місцеві організації та експерти мають брати участь у плануванні змін. СТ передбачає, що перехід до нової економіки відбуватиметься з урахуванням потреб людей і за принципом «ніхто не має бути залишений осторонь».

Громади, які десятиліттями залежали від роботи шахт, можуть проживати складний процес планування. Оскільки саме шахти були основою місцевої економіки, забезпечували громаду роботою. Навколо них розвивалися міста й села, працювали магазини, транспорт, сфера послуг. Коли ця система змінюється, то наслідки відчуває вся громада: 

“Постає питання: що буде далі, де працюватимуть люди? Які підприємства можуть прийти на зміну вугільній галузі? Чи буде робота для молоді? Що робити з територіями шахт? Які професії варто опановувати вже зараз? На ці питання немає однакових відповідей для всіх. І саме тут важливо запитати тих, хто живе в громаді”, – говорить Олексій Коваленко, PhD, міжнародний експерт Ради Європи, керівник ГО “Форум розвитку громадянського суспільства”.

Результати дослідження

На порозі змін стоїть Ладижин – вугільна громада у Гайсинському районі Вінницької області, яка планує справедливу трансформацію.

Щоб зрозуміти, наскільки жителі можуть впливати на рішення, команда «Форум розвитку громадянського суспільства» провела комплексне дослідження.

Дослідження охопило п’ять методів. Основа — об’єктивні дані за п’ять років, з 2021 по 2025: проаналізовано 5 189 звернень і пропозицій жителів у розрізі 15 місцевих політик, 43 нормативні акти Ладижина і трьох сусідніх громад, дані платформи електронної демократії E-DEM. Окремо картовано 97 громадських організацій і 39 стейкхолдерів процесу ухвалення рішень. Анкетування 96 респондентів і фокус-група з 7 організаціями додали до цих даних зріз сприйняття. 

Фахівці перевіряли, чи працюють у громаді механізми участі, чи користуються ними люди та що заважає їм долучатися до ухвалення рішень.

«Справедливу трансформацію неможливо провести кабінетно. План, написаний без людей, не виконується. Тому ми хотіли зрозуміти, чи працює в громаді механіка участі і якщо ні – де саме вона ламається», – пояснює Олексій Коваленко. 

Результати дослідження показали: бажання брати участь у житті громади в людей є, оскільки 82,3% опитаних готові долучатися до її розвитку. Водночас на практиці жителі майже не користуються доступними інструментами участі. 

“За п’ять років у громаді подали п’ять електронних петицій, але жодна не набрала більше чотирьох підписів зі 100 необхідних. Публічні консультації проводили лише один раз за п’ять років. Показовою є й динаміка громадського бюджету: 82 проєкти у 2023, 55 у 2024 а у 2025 році громадського бюджету взагалі не проводили”, – стверджує пан Олексій.

Чому так відбувається, допомогла зрозуміти фокус-група. Як зʼясувалося, люди не завжди можуть “накласти” електронний підпис на петицію онлайн, не розуміють, як працює громадський бюджет, а також не мають досвіду підготовки та втілення проєктів. Тож проблема у тому, що жителям громади складно скористатися інструментами, які для цього вже є.

«Якби ми провели тільки опитування, то могли б вирішити, що людям просто бракує інформації. Але насправді потрібно не лише більше розповідати про можливості участі у громаді, а й зробити самі механізми простішими та доступнішими для жителів. Це відповідальність місцевої влади», – наголошує Олексій Коваленко. 

Також дослідження показало, що жителям бракує інформації про можливості участі у процесах, що відбуваються у громаді. Лише 1,1% опитаних дізнаються про такі інструменти із соцмереж, а 26,9% уперше дізналися про них під час заповнення анкети.

Це показує, що жителі хочуть впливати на розвиток своєї громади. Але сьогодні для цього вони найчастіше можуть лише писати індивідуальні звернення. Інші можливості участі працюють значно слабше, тому зараз жителям Ладижина складно впливати на рішення місцевої влади.

Що далі

Дослідження визначило 7 основних напрямів, які потребують змін у громаді. Насамперед варто переглянути й оновити Статут громади та інші нормативні документи. Важливо також активніше залучати ключові групи та враховувати їхні потреби під час розроблення планів і стратегічних документів. 

Окрему увагу варто приділити співпраці між громадськими організаціями, владою та бізнесом. Тобто перейти від окремих консультацій до постійного партнерства.

“Під час ухвалення рішень і формування бюджету важливо більше враховувати думку та потреби жителів. Водночас потрібно посилювати спроможність громадських організацій та ініціативних груп, зокрема через навчальну програму «Академія учасницької справедливої трансформації», а також проводити більше інформаційних і просвітницьких заходів, щоб мешканці краще розуміли можливості участі в житті громади”, – говорить Олексій Коваленко.

Серед інших важливих питань – спільне бачення майбутнього громади, захист довкілля та підтримка ветеранів. Дослідження показало, що 30% нормативних документів громади потрібно повністю оновити, а ще 43,5% – частково. 

Також варто покращити доступ жителів Ладижина до відкритих даних: зараз портал громади оцінюють лише на 2 бали з 5 можливих. 

Дослідження не залишилося просто звітом, що лежить на полиці, а його результати вже використовують для планування подальшої роботи. Як зазначає Олексій Коваленко, кожна із семи рекомендацій уже має свій напрям роботи або включена до поточного проєкту. 

Найперше громада планує оновити Статут і посилити спроможність громадських організацій та ініціативних груп. Оновлення Статуту є важливим першим кроком, адже багато інших змін залежать від того, наскільки чітко в ньому прописані правила участі жителів. Наприклад, зараз у ньому не врегульовані громадське оцінювання, участь молоді від 14 років та звітування виконавчих органів:

“Тому важливо спочатку створити зрозумілі правила, а вже потім активно інформувати жителів про можливості участі. Одне без іншого не працюватиме, оскільки так довіру жителів до влади не побудувати”, – говорить Олексій. 

Другий пріоритет – підтримка громадських організацій та ініціативних груп, адже саме вони можуть допомагати втілювати План справедливої трансформації. Результати фокус-групи показали, що навіть досвідченим організаціям часто бракує навичок у проєктному менеджменті та пошуку фінансування. Тому без посилення їхньої спроможності частина рекомендацій може залишитися лише на папері.

Перші результати цієї роботи вже є. Під час онлайн-консультації ГО ФРГС для громадських організацій та активних жителів Ладижинської громади обговорили 16 ідей і 15 пропозицій до Плану дій справедливої трансформації. В оприлюдненій версії Плану 11 із 15 пропозицій були враховані:

• 6 – як окремі проєкти (моніторинг якості повітря, термомодернізація ліцеїв №3 і №4, частотні приводи на водоканалі, розвиток Центру енергоефективності, інклюзивний міський пляж); 
• 4 – як частини більших проєктів (План управління відходами та план просторового розвитку); 
• 1 – як окремий напрям роботи з енергетичної стійкості.

Ще 2 пропозиції врахували частково. Загальна вартість проєктів Плану, які відповідають пропозиціям учасників консультації, становить близько 253,5 млн грн.

Дві громадські організації подали за підсумками консультації 4 заявки, усі 4 увійшли до Плану: 3 як окремі проєкти, 1 як частина більшого.

Третім кроком стане інформаційна кампанія, яка покликана розповісти жителям Ладижина про нові можливості участі у процесі СТ. Слідкуйте за соціальними мережами Європейського діалогу, щоб більше дізнаватися про перебіг інформаційної кампанії.

Проєкт “Посилення ролі громадянського суспільства у процесах справедливої трансформації та структурних змін у вугільних регіонах України” впроваджується Міжнародним фондом “Відродження”, фінансується Федеральним міністерством економіки та енергетики Німеччини (BMWE) та підтримується Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH.