Кошти на енергозбереження в містах витрачають неефективно

Громадянська мережа “Опора” оприлюднила результати громадського моніторингу бюджетного фінансування проектів з енергозбереження та модернізації системи управління житлом у 9 містах

29 травня в Києві Громадянська мережа “Опора” оприлюднила результати громадського моніторингу бюджетного фінансування проектів з енергозбереження та модернізації системи управління житлом у 9 містах. Дослідження підтримала програма “Громадянське суспільство та належне врядування” Міжнародного фонду “Відродження”.

Експерти вивчали фінансування заходів з енергозбереження на прикладі таких міст, як Чернігів, Донецьк, Тернопіль, Корсунь-Шевченківський, Євпаторія, Житомир, Херсон, Павлоград, Зборів (згідно з Загальнодержавною програмою реформування й розвитку ЖКГ на 2009-2014 роки).

За інформацією координатора житлово-комунальних програм “Опори” Тетяни Бойко, одним із завдань згаданої Загальнодержавної програми є сприяння розробленню та реалізації пілотних (інноваційних) проектів у житлово-комунальному господарстві, спрямованих на вдосконалення системи управління житловим фондом, зменшення технологічних витрат і втрат ресурсів, впровадження прогресивних технологій. Усі проекти, реалізовані у 2010-2011 роках, можна згрупувати за трьома напрямами: забезпечення комфортних умов проживання; управління житлом і функціонування ОСББ; зменшення споживання тепла, газу, електроенергії. За цими напрямами експерти спробували оцінити, чи виконали виділені державою кошти своє призначення.

“На жаль, маємо констатувати, що кошти з державного бюджету, які виділялися на пілотні проекти з енергозбереження й удосконалення системи управління житловим фондом, не виконали свого цільового призначення: хотіли, як краще, а вийшло, як завжди. Проекти здійснювалися на умовах співфінансування: 10-20% співвласники повинні були знайти самостійно. Хоча майже всі проекти відбувалися в будинках з ОСББ (адже ОСББ – єдиний реальний механізм, через який можна забезпечити співфінансування з боку співвласників), у місті Донецьку було профінансовано проект аж на 8 мільйонів гривень у будинку, де не лише немає ОСББ, а й мешканці не планують брати на себе відповідальність. Причому співфінансування в розмірі 3 мільйони гривень забезпечила місцева влада. На практиці бачимо стимулювання безвідповідальності та безгосподарництва”, – заявила Тетяна Бойко.

Олександр Горлушко, консультант з питань енергозбереження “Опори”, додав: “В усіх дев’яти містах, у яких “Опора” здійснювала моніторинг, були свої особливості. В одному місті були будинки, які формально створювали ОСББ для того, щоб отримати кошти, в іншому проектів так і не довели до кінця або ж проекти з енергозбереження не дали очікуваних результатів тощо”.

Як розповіла Тетяна Молочко, голова ОСББ “Бостон” (Чернігів), гроші на виготовлення проекту та держекспертизу співвласники збирали самостійно. Також мешканці будинку зібрали та перерахували до казначейства 200 тисяч гривень на співфінансування проекту (згідно з умовами конкурсу). Гроші з держбюджету в розмірі 1 мільйон 528 тисяч прийшли з запізненням. Голова ОСББ переконана в тому, що якби мешканці обирали компанію-підрядника самі, то зекономили б як мінімум половину коштів. У будинку утеплено північну сторону та два торці. Роботи планувалося закінчити ще у 2011 році, та цього й досі не зроблено.

Пілотні прокти

Як виділяють кошти

Громадянська мережа “Опора”
Ірина Пушкар
(044) 286 26 70
irynapushkar@opora.org.ua

***

Мета програми “Громадянське суспільство та належне врядування”  – запровадження сталого діалогу громадянського суспільства з владою в тих сферах реформ, які можуть сприяти розвитку громадянського суспільства, через участь основних зацікавлених сторін у прийнятті та моніторингу виконання рішень органів влади на всіх рівнях.

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: