Через завищені тарифи на опалення громадяни щороку переплачують сотні мільйонів гривень
Через завищені тарифи на опалення громадяни щороку переплачують сотні мільйонів гривень. Про це 21 січня в Києві заявили учасники прес-конференції “Що приховують чиновники, коли вимагають підвищення тарифів?” Захід провів Громадський комітет захисту конституційних прав та свобод громадян, Українська Гельсінська спілка з прав людини та Громадянська мережа “Опора” за підтримки програми “Верховенство права” Міжнародного фонду “Відродження”.
За словами експертів, тарифи на опалення розраховують із застосуванням середніх температур сторічної давнини, коли зими були холоднішими. Тому питомі нормативи споживання тепла, які комунальники закладають у розрахунки тарифу, не відповідають сучасним нормативам і стандартам енергозбереження.
Така ситуація, на думку фахівців, можлива тільки тоді, коли відносини між споживачами теплової енергії та комунальними підприємствами, які виробляють, транспортують і постачають тепло в будинки, регулюються не правом, а свавіллям посадовців.
Активісти нагадують, що законом про житлово-комунальні послуги встановлено, що зростання тарифів не повинно випереджати зростання доходів. Одначе, наприклад, у Луганську з 2005 по 2011 рік тариф на опалення 1 м. кв. зріс з 0,80 грн. до 7,57 грн. (у 9 разів), а мінімальна заробітна плата за той же час зросла з 332 грн. до 941 грн. (у 3 рази).
Експерти наголошують, що формування завищених тарифів у кожному місті відбувається за тією самою схемою: комунальники використовують застарілі нормативи витрат тепла на опалення будинків, розраховані на такі холодні зими, які були за метеоспостереженнями 1881-1960 років.
Наприклад, у Києві для розрахунку тарифу на опалення застосовують середню річну температуру зовнішнього повітря в опалювальний період -1,1 С°, а 2011 року фактично було +0,7 С°. У Луганську застосовують -1,6 С°, а 2011 року було +0,3 С°. У Миколаєві застосовують +0,4 С°, а 2011 року було +2,35 С°.
За словами активістів, якщо брати до уваги, що загальна опалювана площа (за офіційними даними) в Києві становить понад 74 млн. кв. м, у Луганську – майже 5 млн. кв. м, у Миколаєві – понад 4 млн. кв. м, то споживачі цих міст переплачують значні суми.
Крім того, як з’ясували фахівці, сьогодні в Україні існує два основних нормативних довідники, які містять нормативи для розрахунку тарифів. Один із них – “КТМ 204 Україна 244-94” – містить застарілі енерговитратні нормативи споживання тепла, другий – “СНиП 2.04.05-91*У” – має більш обґрунтовані тарифи за критеріями енергозбереження. При цьому, за словами експертів, комунальники свідомо застосовують енерговитратні нормативи, що дає змогу отримувати додаткові кошти, які перекривають безгосподарні втрати, неплатежі населення й маскують кризову ситуацію в комунальному господарстві. Внаслідок цього щорічно споживачі переплачують значні суми.
Наприклад, за опалювальний сезон 2010/11 року кияни переплатили, за розрахунками правозахисників, загалом понад 1 млрд. грн., мешканці Луганська й Миколаєва – понад 80 млн. грн., Хмельницького – понад 33 млн. грн., Харкова – понад 500 млн. грн., Рівного – понад 26 млн. грн., Одеси – майже 400 млн. грн., Тернополя – майже 30 млн. грн.
Щодо обґрунтованих нормативів за критеріями енергозбереження (“СНиП 2.04.05-91*У”), то ними просто нехтують, як не використовують і сучасного довідника “Будівельна кліматологія ДСТУ-Н Б В.1.1-27:2010”, який за критеріями енергозбереження дозволяє застосовувати збалансовані нормативи по температурі зовнішнього повітря та тривалості опалювального періоду.
Правозахисники наголошують, що в умовах низької заробітної плати населення, зростання боргів, пов’язаних із її невиплатою, і високою тіньовою зайнятістю необґрунтоване підвищення комунальних тарифів, відсутність адекватного цивільно-правового регулювання відносин у житлово-комунальній сфері ставить людей у тяжке матеріальне становище й порушує їхнє право на достатній життєвий рівень, закріплене в Конституції України.
Правозахисники вимагають від органів виконавчої влади запровадити практику перерахунку вартості спожитого тепла з урахуванням різниці між нормативною та фактичною температурами “на вулиці” й повертати споживачам надлишок платежів. Подібна практика є в Казахстані, Росії та Білорусії, де затверджено відповідні методики перерахунку. При цьому енерговитратні нормативи пропонують скасувати.
Контакти:
Громадський комітет захисту конституційних прав та свобод громадян
Микола Козирев
099 553 20 49
knk_247@ukr.net
***
Мета програми “Верховенство права” – підтримати ініціативи громадянського суспільства, спрямовані на захист прав людини й основоположних свобод, сприяти підвищенню правової свідомості та громадської активності на центральному та місцевому рівнях.
