Громадянське суспільство стане запорукою стійкості української демократії після війни — Олександр Сушко на V Форумі «Україна-Франція»
9 жовтня у Парижі відбувся V Форум «Україна-Франція» — щорічна платформа політичного та експертного діалогу між двома країнами. Захід організували Центр «Нова Європа» та Французький інститут міжнародних відносин (Ifri) за підтримки Міністерства закордонних та європейських справ Франції та Міжнародного фонду «Відродження». У форумі взяв участь виконавчий директор Фонду Олександр Сушко, який долучився до дискусії про майбутнє українського суспільства, повоєнне відновлення та перспективи демократії.
Форум «Україна-Франція» проводиться з 2022 року. Перша зустріч відбулася 10 лютого — лише за два тижні до початку повномасштабного російського вторгнення. Відтоді форум став регулярним майданчиком для обговорення українсько-французьких відносин, міжнародної безпеки, європейської інтеграції та відновлення України. Наступні зустрічі проходили у березні 2023-го, квітні 2024-го та вересні 2025 року. Зміст дискусій змінювався разом із викликами війни, а сама платформа сприяла поглибленню діалогу між урядовцями, експертами та громадянським суспільством обох країн.
Цьогорічний форум зосередився на трьох питаннях: можливостях дипломатичного врегулювання російсько-української війни та умовах тривалого миру; євроатлантичній інтеграції України, зокрема вступі до ЄС і відносинах із НАТО; трансформації українського суспільства та політичних еліт і перспективах повоєнного відновлення.
У дискусіях взяли участь українські та французькі урядовці, дипломати, дослідники й представники громадянського суспільства. Окремі звернення до учасників виголосили віцепрем’єр-міністр України з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Всеволод Ченцов і міністр-делегат Франції з європейських справ Бенжамен Аддад.
Громадянське суспільство — більше, ніж кількість організацій
Виконавчий директор Міжнародного фонду “Відродження” Олександр Сушко взяв участь панельній дискусії «Повоєнна Україна: трансформації суспільства та еліт і перспективи відновлення». Одним із центральних питань обговорення стала роль громадянського суспільства у відбудові країни та необхідність зберегти його вплив після завершення війни.
На початку свого виступу виконавчий директор Фонду відзначив зростання уваги Франції до України. На його думку, важливо, щоб цей інтерес залишався сталим незалежно від політичної кон’юнктури.
Ведучи мову про розвиток українського громадянського суспільства, Олександр Сушко застеріг від спроб оцінювати його спроможність лише за кількістю зареєстрованих громадських організацій. Значно важливішими, наголосив він, є реальні суспільні функції, які виконують самоорганізовані громадяни.
«Те, що абсолютно очевидно є індикатором, — це, власне, ті ролі, реальні ролі в суспільстві, які бере на себе самоорганізована громадськість. Громадяни, які беруть на себе ініціативу, відповідальність і роблять щось заради спільного інтересу».
За словами Сушка, повномасштабна війна спричинила безпрецедентну мобілізацію українців навколо спільної мети — виживання країни. Йдеться не лише про діяльність формальних організацій, а й про численні горизонтальні мережі взаємодопомоги, волонтерські ініціативи та спільноти, що виникли з власної ініціативи громадян.
Водночас ключове питання майбутнього полягає в тому, чи вдасться зберегти цю культуру самоорганізації після завершення війни, коли безпосередня загроза існуванню держави зменшиться.
Як залишатися демократією без виборів?
Окрему увагу виконавчий директор Фонду приділив ролі громадянського суспільства у збереженні демократичної системи під час воєнного стану.
Він нагадав, що війна обмежує звичні механізми політичної конкуренції: в Україні не проводяться вибори, а політичне життя не може функціонувати у звичайному режимі. За тривалого збереження таких обмежень виникають ризики послаблення демократичних інституцій. Частину цього дефіциту, на думку Сушка, компенсує активність громадян.
«Саме тут громадянське суспільство певною мірою заповнює порожнечу, цей дефіцит, який утворений війною».
Як приклад він навів здатність українців об’єднуватися не лише задля допомоги Збройним силам, а й для захисту демократичних принципів. Зокрема, Сушко згадав громадянську мобілізацію на захист незалежності антикорупційних інституцій.
Таким чином, горизонтальні зв’язки та готовність громадян до спільних дій стають важливим ресурсом демократії навіть за відсутності її звичних електоральних механізмів.
Післявоєнна демократія: між втомою та самоорганізацією
Олександр Сушко застеріг, що завершення війни не означатиме автоматичного повернення до довоєнного суспільного життя. Україна зіткнеться з наслідками виснаження, травмами, розчаруванням та ризиком зниження громадянської активності.
Саме тому принципово важливо, щоб досвід спільної дії, набутий під час війни, перетворився на сталу складову повсякденної демократичної культури.
«Це той елемент соціального капіталу і соціальної культури, який, ми сподіваємося, забезпечить фундаментальну стійкість української демократії в довшій перспективі».
Відповідаючи на запитання про можливі зміни політичної системи після війни, Сушко звернув увагу на історично сформовану недовіру українців до державних інституцій. Вона, з одного боку, створює дистанцію між громадянином і державою, а з іншого — може запобігати антидемократичним тенденціям.
Українці, за його словами, не схильні повністю делегувати відповідальність державі навіть після обрання представників влади. Готовність контролювати їхні рішення та за потреби самоорганізовуватися залишатиметься важливою рисою суспільного життя.
«Навіть якщо ми обрали владу, парламент, муніципалітет, все одно за ними треба наглядати, все одно їх треба тримати в тонусі».
Водночас Сушко наголосив, що війна не лише мобілізує, а й руйнує людей і спільноти. Тому збереження громадянської активності не є гарантованим результатом. Це завдання, від виконання якого значною мірою залежатиме демократичне майбутнє країни.
Відбудова України потребуватиме не лише ресурсів, а й участі громадян
Дискусія на V Форумі «Україна-Франція» засвідчила, що майбутнє України дедалі більше розглядається міжнародними партнерами не лише крізь призму безпеки, дипломатії чи фінансових потреб відновлення, а й через питання суспільних трансформацій та якості демократичних інституцій.
Для повоєнної відбудови принципово важливим буде не втратити досвід самоорганізації, здобутий українцями під час війни, та забезпечити громадянському суспільству реальну участь у визначенні майбутнього країни.
Міжнародний фонд «Відродження», підтримуючи українсько-французький експертний діалог, сприяє тому, щоб голос українського громадянського суспільства залишався частиною міжнародних дискусій про мир, відновлення та європейське майбутнє України.
Адже відбудова — це не лише відновлення зруйнованої інфраструктури. Це також можливість зміцнити демократичні інституції, суспільну довіру та культуру відповідальної громадянської участі, які визначатимуть стійкість України на десятиліття вперед.
