Документальний фільм «Сліди» супроводжуватиме інформаційну кампанію «Бути присутніми» про українців в окупації
ГО «Докудейз» розпочала всеукраїнську інформаційну кампанію «Бути присутніми», щоб бачити за тимчасово окупованими територіями передусім людей та їхні досвіди — і не втратити звʼязку з ними. Точкою входу в цю непросту розмову стане фільм «Сліди» Аліси Коваленко та Марисі Нікітюк — про жінок, які пережили сексуальне насильство й катування під час окупації та полону, про їхню боротьбу за право бути почутими та шлях до відновлення справедливості.
Кадр із фільму “Сліди”
Для тих, хто живе на вільній території, окупація нерідко стає чимось віддаленим і абстрактним: можна стежити за новинами, читати дослідження правозахисних організацій, але не розуміти, з якими викликами стикаються і через що проходять наші люди. «Сліди» повертають людиноцентричну оптику й дають побачити один із найважчих вимірів російсько-української війни, а також стають приводом зануритися в цю тему глибше.
«Це фільм не лише про жахіття. Це не фільм жахів. Насправді він про торжество гідності над злом, і саме людська гідність стала для мене головним компасом у роботі над фільмом, — каже співрежисерка стрічки Аліса Коваленко. — Я сама пережила насильство в полоні, зґвалтування російським офіцером на Донбасі на початку російської агресії. Тому розуміла ці червоні лінії, делікатність і чутливість того, як про це говорити. Ми часто за злочином не бачимо людину».
Режисерка Аліса Коваленко під час премʼєри фільму “Сліди” на 23 Docudaus UA
Про що фільм «Сліди»
Виходячи далеко за межі прямого фіксування воєнних злочинів, документальна стрічка «Сліди» зосереджується на спільноті вцілілих жінок, які відмовляються мовчати про пережите. Через історію Ірини Довгань — колишньої полонянки, яка стала активісткою і документує свідчення постраждалих жінок на деокупованих територіях України, — фільм створює колективний портрет травми, водночас відкриваючи простір для відновлення.
«“Сліди” — рідкісний приклад того, як про дуже травматичний досвід можна розповісти так, аби не загубити при тому жагу до життя, — каже Юлія Коваленко, директорка Програмного департаменту ГО “Докудейз”. — Жінки у “Слідах” знайшли сили не лише, щоб говорити про пережите, а й аби спільними зусиллями організувати адвокаційну роботу та стати гучним рухом із документування свідчень жінок, що пережили подібне насилля, та притягнення до відповідальності осіб, винних у цих злочинах. Цей фільм — свідчення того, як важливо не мовчати і як багато можна зробити, допомігши одні одним зцілити рани».
Світова прем’єра стрічки відбулася на 76-му Берлінському міжнародному кінофестивалі, де вона отримала приз глядацьких симпатій секції Panorama Dokumente, а також Гран-прі журі документального конкурсу Movies That Matter. В Україні фільм уперше показали на 23-му Міжнародному фестивалі документального кіно про права людини Docudays UA — і тепер його зможуть побачити в різних куточках країни.
У вересні 2026 року Український оскарівський комітет обрав «Сліди» стрічкою-претендентом від України на 99-ту премію «Оскар». Вона представлятиме Україну в категорії «Найкращий міжнародний фільм».
«Сліди» вирушають у подорож Україною
У межах інформаційної кампанії «Бути присутніми» ГО «Докудейз» проводитиме відкриті покази фільму «Сліди» й експертні дискусії та обговорення після перегляду. До них долучаться режисерки та героїні стрічки, правозахисники/-иці, психологи/-ні, журналіст(к)и, які працюють із цією темою, або ті, кого вона торкнулася особисто.
Події відбудуться у 19 областях, де цьогоріч у жовтні-листопаді побуває Мандрівний фестиваль Docudays UA, на широких дискусійних майданчиках у Києві, а також у Мережі кіноклубів Docudays UA, що на сьогодні об’єднує понад 650 кіноклубів медіапросвіти з прав людини.
Слідкуйте за новинами на сайтах і в соцмережах Docudays UA та Мандрівного Docudays UA та приходьте на події!
Кадри з фільму та фото Сергія Хандусенка з національної прем’єри «Слідів» на 23-му Docudays UA.
Кампанія реалізується за фінансової підтримки Міжнародного Фонду «Відродження» та Посольства Швеції в Україні. Думки, висновки чи рекомендації не обов’язково відповідають поглядам урядів, благодійних організацій чи компаній цих країн. Відповідальність за зміст публікації несуть винятково її автор(к)и.
Джерело: Громадський простір
