Для громадськості створили незалежний трекер виконання Нацпрограми у частині довкілля і клімату

Команда РАЦ “Суспільство і довкілля” створила новий інструмент для відстеження прогресу у виконанні Нацпрограми адаптації законодавства України до законодавства ЄС у частині довкілля і клімату – Трекер Нацпрограми. 

Це інструмент незалежного моніторингу, що дозволяє систематизувати інформацію про передбачені заходи, відстежувати їх виконання та отримувати регулярно оновлені дані.

“Коли у нас виникла ідея запускати цей трекер, у багатьох виникло запитання: “А для чого ви це робите, якщо буде урядовий трекер?”. З одного боку – так. З іншого боку – громадськість завжди хоче мати свій незалежний інструмент: відслідковувати прогрес, дивитися, де є якісь проблемні моменти”, –  розповіла Наталія Андрусевич, голова правління РАЦ “Суспільство і довкілля”, під час презентації трекера.  

Трекер розрахований на широку громадськість, але буде корисним і для інших стейкхолдерів, зокрема народних депутатів та експертів.

Що охоплює трекер

Трекер охоплює 69 цілей і 280 завдань, які поділені тематично, відповідно до 11 бенчмарків. В основі трекеру – факт і період виконання завдання. 

“У Національній програмі у розділі 27 визначено 255 завдань. Чому вийшло 280 завдань? Часом завдання у Програмі так сформульовані, що одне завдання містить у собі прийняття декількох законів. Ці завдання ми розбили на підзавдання, тому фактично у трекері вийшло 280 завдань”, – розповіла Зоряна Козак, старша аналітикиня РАЦ “Суспільство і довкілля”, презентуючи трекер.  

За словами експертки, Розділ 27 буде одним із найскладніших у переговорному процесі: 

“Близько 15% всіх завдань у Національній програмі припадають саме на Розділ 27. 142 завдання мають бути виконані протягом 2026-2027 років”. 

Чого немає в трекері

1. Виконавців.

Трекер не називає конкретних посадових осіб чи органів як відповідальних. Його мета – зрозуміти стан виконання, а не встановити винних. Інформація про виконавців доступна безпосередньо в Нацпрограмі.

1. Оцінки якості виконання.

Трекер не оцінює зміст чи якість ухваленого рішення. Якщо завдання передбачає ухвалення закону – його ухвалення й визначає виконання. Для оцінки якості у нас є окремий інструмент – квартальний моніторинг. 

1. “Напівзаходів”.

Оцінка ґрунтується лише на принципі “так/ні”. Наявність проєкту документа чи часткового прогресу не враховується – статус визначається виключно за часовим виміром: строком і датою виконання.

Інструмент оновлюється у міру появи нової інформації. 

На важливості такого інструменту наголосила Ольга Квашук, менеджерка програми «Європа і світ» Міжнародний фонд «Відродження»:

“Тематика довкілля і клімату доволі складна, дуже об’ємна, дорога, але дуже важлива. І тому потрібно дуже гарно комунікувати ці питання Уряду, депутатам”. 

На думку Юлії Овчинникової, депутатки Верховної Ради України, Комітет з питань екологічної політики та природокористування, такий трекер – важливий механізм суспільного контролю, прозорості і відповідальності державних інституцій. А для Парламенту такий інструмент має особливе значення: 

“Ми розуміємо, що європейська інтеграція вже перейшла від здебільшого політичних декларацій до дуже конкретної роботи. Особливо складний 27 розділ. І тому наше завдання не просто ухвалити відповідні закони, а забезпечити повний цикл: законодавство, імплементацію, фінансування, моніторинг та оцінку результату. 

Я би хотіла зосередитися на 5 ключових моментах, які я бачу відповідно до співпраці у рамках створеного трекера:

1. Парламент має бачити цілісну картину виконання євроінтеграційних зобов’язань. Ми дуже часто оцінюємо прогрес за кількістю ухвалених законів або нормативних актів. Але прийняття закону — це лише початок. Необхідно розуміти, чи прийняті всі підзаконні акти, чи створені передбачені інституції та механізми, чи є фінансування, чи мають відповідні органи спроможність. 
2. Парламентський контроль має стати системним, а не реактивним. Всі інструменти мають спиратися на якісні, відкриті та порівнювані дані. 
3. У сфері довкілля та клімату ми особливо уважно маємо стежити за якістю імплементації. Європейська інтеграція – це не просто механічне перенесення директив, регламентів. Дуже важливо, щоб це в подальшому працювало у наших умовах. Тому перенесення директив має бути таким, щоб система потім працювала. 
4. Адаптація до зміни клімату повинна стати наскрізним елементом. 
5. Нам потрібно оцінювати не лише процес, а й результат. Важливо не просто порахувати кількість прийнятих стратегій, планів, нормативних актів. Потрібні показники, які дадуть відповіді на конкретні питання. Важливі індикатори, які дозволяють нам відрізнити формальне виконання від реальних дій”. 

Про зміни, які незабаром чекають на Національну програму адаптації, розповів Олександр Афанасьєв, представник Урядового офісу з питань європейської та євроатлантичної інтеграції:

“Зараз Урядовий офіс напрацьовує зміни до Національної програми адаптації, викликані трьома аспектами:

1. На сьогодні Національна програма адаптації не повністю покриває ті бенчмарки, які нам презентувала Європейська Комісія. Ми проаналізували всі бенчмарки і побачили, що низка нормативно-правових актів законодавства ЄС не врахована у нашій Нацпрограмі. 
2. Зміна строків.
   Урядовий офіс планує трохи змінити строки, передбачені у Національній програмі адаптації. Політичною метою є виконання бенчмарків до кінця 2027 року, тобто, якщо проаналізувати Нацпрограму, побачимо, що здебільшого заходи плануються на кінець 2027 року. Це створює додаткове навантаження, адже в останній місяць ми маємо здійснити величезну кількість заходів. У зв’язку з цим ми плануємо розфокусувати строки у межах того періоду, який залишився до кінця 2027 року. Також попередньо заплановано, що всі закони, які є у Національній програмі адаптації, мають бути ухвалені до кінця червня 2027 року. Цей підхід спланований таким чином, щоб у нас ще лишалося півроку з метою ухвалення підзаконних актів. 
3. Вирішення технічних помилок, неточностей, допущених у рамках первинної підготовки Нацпрограми”. 

Переглянути відеозапис заходу можна за посиланням. 

Трекер доступний за посиланням.

Матеріал підготовлено за підтримки Європейського Союзу та Міжнародного фонду «Відродження» в рамках спільної ініціативи «Вступаємо в ЄС разом». Матеріал представляє позицію авторів і не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу чи Міжнародного фонду «Відродження».

Джерело: Громадський простір