Демократія в дії: практичні рішення Донеччини і Луганщини
Демократія в дії: практичні рішення Донеччини і Луганщини – саме такий фокус для обговорення ставили за мету організатори конференції, яка відбулася 15 вересня у Києві. У Міжнародний день демократії, ми говорили саме про демократію в дії – про можливість бути присутніми у процесах ухвалення рішень щодо майбутнього власних громад, об’єднуватися навколо спільних цінностей в різних форматах та на різних платформах.
Конференція стала важливим майданчиком для відкритого професійного діалогу між представниками громадянського суспільства, органів влади, експертного середовища та представниками Луганщини й Донеччини. У центрі уваги були питання інституційного відновлення та майбутнього Сходу України.
Для консорціуму ця подія стала можливістю представити результати роботи в межах ІІІ фази роботи та показати, як напрацьовані протягом проєкту дослідження, експертні дискусії, адвокаційна діяльність і робота зі спільнотою поступово перетворюються на конкретні рішення та нові формати взаємодії.
Темою першої сесії конференції стала Національна стратегія сприяння розвитку громадянського суспільства на 2021–2026 роки та її реалізація на рівні двох областей. Під час дискусійної панелі учасники говорили про підсумки реалізації чинної Стратегії, сьогодення та перспективи нової державної політики у сфері розвитку громадянського суспільства, а також про виклики й очікування, які сьогодні існують саме для Сходу України. До обговорення долучилися Олексій Орловський, директор програми «Демократія та належне врядування» Міжнародного фонду «Відродження», Наталія Окша, заступниця директора департаменту інформації та комунікації з громадськістю Секретаріату Кабінету Міністрів України, Олексій Коваленко, керівник член Координаційної ради Ініціативи «Партнерство «Відкритий уряд» UA, а також представники Луганської та Донецької ОДА.
Наталія Окша під час свого виступу представила короткі підсумки стратегії та подальші кроки щодо нового циклу стратегічного планування. Вона підкреслила напрямки досліджень, які проводяться зараз департаментом у сфері розвитку взаємодії держави і громадянського суспільства, а також звернула увагу на важливість використання таких досліджень для розуміння актуальних тенденцій, потреб і викликів у цій сфері, які будут закладится в новий документ.
Олексій Орловський наголосив, що навіть в умовах повномасштабної війни та воєнного стану Україна не повинна втрачати простір для демократичної участі. «Війна не повинна закривати вікно можливостей для громадянської участі. Навіть в умовах воєнного стану ми маємо шукати механізми, які дозволяють жителям і організаціям громадянського суспільства залишатися учасниками процесів ухвалення рішень», – зазначив він, підкресливши важливість збереження можливостей для громадянського суспільства впливати на рішення та залишатися активною частиною демократичних процесів.
Надія Калігаєва, керівник апарату Луганської обласної державної адміністрації, говорила про виклики, з якими зіткнулися громадські організації та люди зі Сходу України в умовах війни, а також про важливість збереження комунікації та взаємодії після окупації територій. Окремо вона наголосила на значенні підтримки громадянського суспільства та міжнародних партнерів, зокрема у реалізації ініціатив для жителів і дітей Луганщини. Під час її виступу також прозвучала вдячність організаціям, які після початку окупації не припинили комунікацію з людьми, залишалися поруч і продовжували свою роботу.
Для консорціуму тема першої сесії безпосередньо перегукується з тим, що було презентовано у другій частині конференції – з підсумками роботи, яку команда здійснювала протягом проєкту. Говорили про напрацьовані продукти, про адвокацію, про подальші кроки.
У межах напряму роботи саме ГО «Громадська ініціатива Луганщини» окремим і надзвичайно важливим результатом проєкту стала робота над формуванням активної фахової спільноти представників Луганщини та Донеччини. Саме цьому була присвячена попередня дводенна експертна стратегічна зустріч «Від діалогу до дій», за результатами якої було напрацьовано концепцію експертної фахової платформи #ProСхід. Платформа має стати майданчиком для координації, взаємодії, прийняття спільних рішень та адвокації на різних рівнях.
#ProСхід – це професійна фахова експертна спільнота представників Сходу, яка об’єднує громадські організації, органи виконавчої влади, військові адміністрації, органи місцевого самоврядування, науковців, жителів тимчасово окупованих і прифронтових територій задля представлення їхніх інтересів, впливу на рішення щодо майбутнього цих територій та забезпечення умов для справедливого повернення. Головний меседж сформульований дуже просто: «Ми є. Ми діємо. Ми говоримо від імені Сходу!»
Водночас #ProСхід – це не просто об’єднання організацій чи майданчик для комунікації. Йдеться про фахову платформу, яка працюватиме за окремими напрямами, об’єднуватиме експертів у кластери, створюватиме простір для професійних дискусій і дебатів. Її завданням має стати перетворення накопичених знань, досвіду та експертизи представників Сходу на спільні позиції та конкретні рішення.
Проведення цієї конференції стало важливою точкою підсумку ІІІ фази проєкту, але водночас і початком наступного етапу. Адже сьогодні відновлення Сходу – це не лише питання майбутнього повернення на території. Це вже зараз питання людей, які продовжують бути частиною своїх громад, питання збереження їхнього досвіду, посилення їхньої спроможності та створення механізмів, завдяки яким їхній голос буде почутий. Схід – це люди, їхній досвід, їхня пам’ять, професійність, спільноти та здатність діяти. Ми є. Ми діємо.
Захід відбувся в рамках проєктів «Залучення громадськості Cходу України до відновлення своїх громад: ІІІ фаза» та «Посилення спроможності активістів українського Сходу впливати на процеси відновлення регіону (III фаза)», які підтримуються Міжнародним фондом «Відродження». Проєкти реалізується консорціумом громадських організацій: ГО «Громадська ініціатива Луганщини» та ГО «Асоціація «Відродження та Розвиток» у співпраці з ВГО «Асоціація сприяння самоорганізації населення», ГО «Центр політико-правових реформ».
Джерело: Громадський простір
