За кожного обстрілу росіянами українських міст і сіл виникає питання як спасти людей, коли стає спокійніше, і що робити з тією масою відходів, яка витворилася від руйнування будівель. Чи є можливість цю проблему перетворити на можливість зробити з відходів від будівництва, знесення і руйнувань той ресурс, який можна використати при нових будівництвах? Для обговорення цієї теми в Українському кризовому медіа-центрі зібрались голова Ukraine Support Team (UST)” Олена Колтик, заступниця Міністра розвитку громад та територій України Наталія Козловська і директорка філії центру досліджень та розробок Технічний Хаб CEMARK в Україні Анастасія Бєлоград.
Це питання є ексклюзивним для України. Нормативна база Європейського Союзу побудована на класичному плановому підході, коли діяльність має чітке розуміння підходів, які суб’єкти за що відповідають, яким чином відбувається сортування, і яким чином в подальшому відбувається переробка.
«Якщо ми говоримо про відходи від руйнувань, то тут плановість взагалі неможливо застосувати як термін, тому що плановості в цьому контексті немає, і застосувати класичні підходи до демонтажу будівлі просто неможливо», – підкреслила Наталія Козловська.
Тим не менше, етап аварійного реагування на ситуації, подібні тим, що склались після деокупації Київської, Чернігівської, Харківської областей, для України вже позаду, і сьогодні урядом прийнято рішення, яке регулює відповідно рішення органів місцевого самоврядування про те, яким чином відбувається можливе сортування, яким чином очищають відходи від вибухових речовин і яким чином формуються полігони.
І тут виникає пряма паралель з обов’язками, які бере на себе Україна, прямуючи до ЄС.
«Ми з вами всі розуміємо, що питання великої складової наявності азбесту на території України досить велике, і ми точно не хочемо перетворити абсолютно всі майданчики переробки або можливого використання відходів у ті майданчики, які мають високу азбестову складову. Це якраз питання, яке стосується, взагалі, принципів попереднього сортування, принципів відокремлення, тому що відокремлення все-таки важливо, це і шкідливі, це і вибухові, і, відповідно, в подальшому це підходить до переробки і повторного використання. Ось якраз на цьому моменті точиться жива дискусія, тому що в країнах Європейського Союзу підходи до повторного використання відходів досить різні», – відмітила заступниця Міністра розвитку громад та територій України.
Через те, що обсяги територій, виділених під захоронення подібних відходів, зменшуються, дедалі гостріше постає проблема саме переробки. І це, своєю чергою, може стати предметом зацікавлення будівельного бізнесу. Однак, це поки що немає системного характеру. Якісь експериментальні технології використовуються локально, інші ретельно вивчаються.
«Якість – це сукупність якихось властивостей, а саме міцності, пластичності, якщо мова йде про бетон, експлуатаційної надійності, і, власне, на ці властивості ми орієнтуємося, коли досліджуємо матеріали. Нам треба зрозуміти, наскільки довговічними будуть ці будівлі і споруди, наскільки вони зможуть працювати в різних середовищах експлуатування, наскільки вони можуть витримувати здатність, яка покладається проєктом», – пояснила Анастасія Бєлоград.
Треба дуже багато часу для того, щоб зібрати достатньо результатів для статистичної вибірки, щоб вони були репрезентативними, і дослідники могли сказати, що серія випробувань дійсно показала, що параметри довговічності будуть дотримані.
«Дякуючи громаді Харкова і громаді Миколаєва, ми отримали достатньо велику кількість матеріалу рецикляту зі станції дроблення, і майже рік ми вивчаємо цей матеріал, досліджуючи його як сировину для бетону, а також сировину для виробництва цементу, оскільки в Україні вже прийнято стандарт, який дозволяє випускати на ринок цемент з переробленими будівельними відходами. Тому ми досліджуємо це комплексно, і попередні результати достатньо оптимістичні», – заявила директорка філії центру досліджень та розробок Технічний Хаб CEMARK в Україні.
Як нові технології працюють на практиці вдалось дізнатись під час включення з регіонів. Про те, як використовуються відходи від руйнувань, розповіли, заступник Бучанського міського голови Дмитро Чейчук і Директор комунального підприємства «Експлуатаційне лінійне управління автодоріг» Миколаївської міської ради Віталій Шевченко.
“Є в нас розриття водоканалу, мереж Миколаївської теплоенергопостачальної компанії, і от коли вони розривають і укладають свої каналопроводи на велику глибину, там можливо відсівом замість піска замістити цю частину, яку заривають заново. Тобто глину вони прибирають, а відсівом саме м’якої фракції вони засипають. Саме цього відсіву при нашому ресайклингу виробництва виходить щонайбільше. Далі в нас було ще два проекти, які ми дуже хотіли спробувати. Це використання в асфальтобетонної суміші даної сировини і в суміші з бетоном. Тротуари можливо робити, але ця сировина не годиться для доріг. Проте використовуємо її для підсипки ґрунтових доріг в приватному секторі. Це так званий білий асфальт. Він працює непогано», – поділився досвідом Віталій Шевченко.
На рівні держави Україна тісно співпрацює з Японією, яка має системну політику по відношенню до відходів від руйнувань.
«Працюємо із урядом Японії, із компанією JICA, яка досить активно просуває в Україні свій досвід щодо того, яким чином це відбувається. Але разом з тим, враховуючи, що ми рухаємося в рамках імплементації законодавства до вимог Європейського Союзу, нам необхідно всі стандарти, які стосуються вимог щодо безпечності поводження з відходами, враховувати в рамках того законодавства, яке є в країнах Європейського Союзу», – підкреслила Наталія Козловська.
Не оминули учасники дискусії і питань екології. Олена Колтик відзначила, що в Європейському Союзі є окремі програми фінансування екологічних проєктів, і було б дуже добре, якби в Україні для таких випадків ми отримали окрему програму чи під будівництво окремих державних замовлень, де можна в конструкціях використовувати якусь частку вторсировини. Це фактично можливість дешевше і вигідніше залучити кошти для реалізації певних проєктів.
«Нам би в країні набратися пілотних проєктів, щоб ми зрозуміли, що так, ми можемо, ми знаємо, ми вміємо, бізнес – вперед, конкуруйте між собою, переробляйте і продавайте цей ресайклінг. Дуже сподіваюся, що через якийсь час ми тут зустрінемося і будемо вже з проєктами і результатами», – додала голова Ukraine Support Team (UST)”.
Експертне обговорення “Відходи від руйнувань. Знищити не можна використати” відбулось у рамках проєкту “Євроінтеграція: просто про складне” за фінансової підтримки Міжнародного Фонду “Відродження”
Джерело: УКМЦ
