В Українському кризовому медіа-центрі відбулася презентація проекту «Індекс здоров’я. Україна», започаткованого Міжнародним фондом «Відродження», Київським міжнародним інститутом соціології та Школою охорони здоров’я Національного університету «Києво-Могилянська академія» для щорічного визначення фактичного рівня задоволеності громадян України медичною допомогою.
В Українському кризовому медіа-центрі відбулася презентація проекту «Індекс здоров’я. Україна», започаткованого Міжнародним фондом «Відродження», Київським міжнародним інститутом соціології та Школою охорони здоров’я Національного університету «Києво-Могилянська академія» для щорічного визначення фактичного рівня задоволеності громадян України медичною допомогою.
Серед інших, дослідження показало нижче наведені результати:
Рівень задоволеності роботою дільничних терапевтів у різних областях України помітно відрізняється: найвищий – у Миколаївській (83%), Чернігівській (83%) та Тернопільській (84%) областях, найнижчий рівень – у Кіровоградській області (47% задоволених).
Щодо стаціонарної допомоги, найбільш задоволеними є опитані Тернопільської (76%) та Миколаївської (76%) областей, найменшою мірою задоволені жителі Кіровоградської області (29%). Низький рівень задоволеності спостерігається серед мешканців м. Києва (40%), Івано-Франківської (43%), Сумської (45%) областей.
«Задоволеність медичною допомогою – це суб’єктивна оцінка, але вона вкрай цінна для зворотного зв’язку з жителями області при проведенні реформ, а також для поширення успішних практик з реформування галузі між областями», – коментує Тетяна Степурко, керівник магістерської програми «Менеджмент в охороні здоров’я» Національного університету «Києво-Могилянська академія».
Витрати громадян на ліки – ще один фактор оцінки функціонування галузі охорони здоров’я. В середньому, при амбулаторному зверненні лікар призначав пацієнтам 4 лікарські препарати. Компенсацію за них від страхової компанії отримували лише 2% опитаних, від лікарняної каси – 1%, від держави – 2%. Середня вартість придбаних ліків складала 822 гривні (найнижчий показник у Житомирській області – 238 грн., найвищий у Рівненській – 1001 грн.).
Пацієнтам на стаціонарі призначали в середньому 6 препаратів. Лише 17% тих, кому призначали ліки в стаціонарі, отримали бодай частину препаратів безкоштовно; 83% опитаних мали купувати усі призначені препарати самостійно. Середній розмір сумарних витрат на ліки (придбаних в лікарні або куплених самостійно в аптеці) у випадку госпіталізації становив 2892 гривні.
На питання «Від кого більшою мірою залежить покращення функціонування медичних закладів?» опитані відповіли таким чином (можливі декілька варіантів відповіді):
Президент 37%
Прем’єр-міністр 38%
Міністр охорони здоров’я 74%
Голова обласної державної адміністрації (губернатор) 10%
Мер Вашого міста або сільський голова 15%
Голова районної адміністрації 8%
Головний лікар (керівник) закладу охорони здоров’я47%
Лікарі 18%
«Оцінка і досвід громадянина (потенційного чи фактичного споживача медичної допомоги) є ключовими для реформування системи як такої, що фокусується на потребах людей. Дослідження будуть продовжуватися в наступні роки та вимірюватимуть динаміку покращення надання медичних послуг в регіонах і в Україні загалом. Таким чином ми побачимо, як змінюються оцінки людей в кожній окремій області в залежності від того, яким чином в ній впроваджується реформа», – підкреслила Вікторія Тимошевська, директор Програмної ініціативи «Громадське Здоров’я» Міжнародного фонду «Відродження».
Оксана Сивак, заступниця в.о. Міністра охорони здоров’я України: «Особливу цінність дані Індексу матимуть в динаміці – після того, як ми отримаємо результати наступного року. Різниця у показниках по областях покаже нам наслідки управлінських рішень регіональних керівників галузі охорони здоров’я на місцях».
«Індекс здоров’я. Україна» — це інструмент, який допоможе управлінцям галузі охорони здоров’я, а також тим, хто формує політику на національному рівні та в областях, районах, містах, – оцінити вплив реформи на пацієнтів та громаду. З іншого боку, громадські організації та активні громадяни отримають аргументи у діалозі з органами влади заради змін на краще.
Методологія дослідження
Дослідження стану здоров‘я населення України та задоволеності наданням йому медичних послуг було проведене Київським міжнародним інститутом соціології у співпраці з Фондом «Соціальні індикатори» завдяки підтримці Міжнародного фонду «Відродження» з серпня 2015 року по серпень 2016 року. Польовий етап дослідження тривав з 16 травня по 30 червня 2016 року.
Вибірка, розроблена для дослідження, є випадковою та репрезентативною для дорослого населення (18 років та старше) України в цілому та кожної з 24 областей України та міста Києва. У Донецькій та Луганській областях дослідженням охоплені лише території, підконтрольні Уряду України. В результаті польового етапу було зібрано 10224 опитувальники, й опитано принаймні 400 респондентів у кожній області. Опитувальник дослідження узгоджувався міжнародною Науковою радою, створеною для проекту, а претест анкети проводився шляхом опитування 24 респондентів у м.Києві та кількох містах та селах Київської області з 31 березня по 5 квітня 2016 року.
