Грантерам

Матеріал розвінчує сім поширених міфів, які зупиняють організації від подання заявки: що перемагають лише «свої», що грант — це «халява», що заявку має писати грантрайтер, що підтримку отримують тільки великі організації, що донор диктує умови реалізації, що грантові кошти можна витрачати довільно, і що потрібна унікальна ідея.

Матеріал показує весь шлях грантового конкурсу зсередини — від народження ідеї в програмах Фонду та внутрішнього узгодження умов, через двоетапну оцінку заявок (внутрішню та зовнішню, за участі анонімної Експертної Ради, а для великих бюджетів — і Правління), до укладення угоди, поетапного фінансування, супроводу проєкту та фінального звіту, за яким Фонд вирішує, чи продовжувати конкурс.

Матеріал розбирає сім найпоширеніших помилок, через які заявки на грант отримують відмову — від ігнорування формальних вимог конкурсу та неадаптованої під різних донорів заявки до необґрунтованого бюджету, заявок, повністю написаних ChatGPT, відсутності публічної інформації про організацію, нереалістичних амбіцій і нерозуміння самої мети проєкту.

Хороший грантовий проєкт починається з чітко визначеної проблеми та пояснення, чому вона важлива. Потрібно сформулювати конкретну мету і показати, яких результатів планується досягти. Проєкт має містити реалістичний план дій із визначеними етапами та термінами виконання. Важливо обґрунтувати бюджет і пояснити, на що будуть витрачені кошти. Також варто показати очікуваний вплив проєкту та його користь для цільової аудиторії.