Про ризики бюджету-2014 розповіли експерти Денис Черніков та Іван Сікора
Системні ризики, які містяться у проекті Державного бюджету на 2014 рік, можуть призвести до втрат у розмірі 188 млрд. грн. Про це заявили експерти з питань фінансово-бюджетної та економічної політики Денис Черніков (Лабораторія законодавчих ініціатив) та Іван Сікора (Фундація “Відкрите суспільство”) 15 січня під час прес-конференції. Відповідний аналіз було здійснено за підтримки Європейської програми Міжнародного фонду “Відродження”.
За словами фахівців, загалом втрати бюджету від надмірної та неефективної державної допомоги підприємствам, непрозорих і неконкурентних держзакупівель і недоліків в адмініструванні податку на додану вартість, а також інших схем з ознаками корупційних ризиків складуть понад 188 млрд. грн. Це майже половина витратної частини бюджету. Неналежне адміністрування податку на доходи фізичних осіб і податку на землю, що є основою надходжень місцевих бюджетів, і менш значні схеми “вимивання” коштів із бюджету дають змогу оцінити втрати державного бюджету в розмірі понад 200 млрд. грн.
За інформацією експертів, значне навантаження на видаткову частину бюджету за рахунок державної допомоги підприємствам суттєво підвищує ризик дефолту, тому що надана допомога не сприяє економічному зростанню, а отже, добробуту громадян, платоспроможному попиту й відповідно збільшенню доходів бюджету. Неякісний аналіз при ухваленні урядових рішень про надання державних гарантій вже призвів до того, що 2014 року державі доведеться виплатити понад 2 млрд. грн. кредитів, які залучили компанії під державні гарантії.
Фахівці наголошують: попри те, що країна перебуває на межі дефолту, уряд продовжує практику неефективного фінансування підприємств і цілих галузей. У такий спосіб марно витрачають бюджетні кошти та невиправдано підвищують соціальні очікування працівників підприємств, що одержують бюджетну підтримку.
За оцінками Дениса Чернікова, керівника програм Лабораторії законодавчих ініціатив, у вугільній галузі бюджетна підтримка собівартості видобутого вугілля у 2009-2013 роках зросла вдвічі. При цьому собівартість видобутку вугілля у 2,5 рази перевищує його ринкову ціну. Видатків на технічну модернізацію шахт у бюджет практично не закладають. При цьому в бюджеті-2014 на підтримку собівартості закладено суму, яка точно відповідає видаткам 2013 року (13 301 847,8 грн.), тобто не проаналізовано вигод і витрат, не використано програмно-цільового методу, за яким повинна працювати бюджетна система України. За словами експерта, враховуючи досвід попередніх років, можна прогнозувати, що запланована сума може збільшитися на 70% або й 100% упродовж 2014 року, але чи вистачить у бюджеті коштів на її виплату – велике питання.
За словами Дениса Чернікова, при тому, що експорт електроенергії торік склав 4,3 млрд. грн., уряд планує для цієї галузі пільгові кредити на суму 2,7 млрд. грн. Бюджет працює з електроенергетикою собі у збиток.
Експерт наголосив, що видатків на будівництво та розвиток автодоріг у 2014 році заплановано втричі менше, ніж на повернення боргів у цій галузі. Але уряд і далі набирає боргів в автодорожньому комплексі – цього разу ще на 2,3 млрд. грн.
Денис Черніков повідомив, що мікрокредитування малого й середнього бізнесу заплановано лише на суму 11,2 млн. грн. Це майже у 20 разів менше, ніж було передбачено урядовою програмою стимулювання розвитку економіки на 2013-2014 роки та в понад 1000 разів менше за фінансування вугільної галузі. При цьому малий і середній бізнес формують як мінімум п’яту частину доходів зведеного бюджету України.
Серед інших недоліків бюджету Денис Черніков відзначив ненадання урядом уперше за останні роки розрахунку втрат бюджету від пільг в оподаткуванні. “Як показав досвід останніх років, абсолютні суми втрат суттєво завищують, тому ті галузі, які справді потребують стимулів, не можуть скористатися податковими пільгами”, – сказав він.
Зі свого боку, директор Фундації “Відкрите суспільство” Іван Сікора додав: “Можна говорити про більш як 100 млрд. грн. втрат лише при здійсненні закупівель за бюджетні кошти (майже 12,5 млрд. дол. США), якщо брати за основу 30% “відкатів” та офіційні оцінки вищих посадових осіб щодо втрат бюджету через корупційні ризики при закупівлях, які було зроблено у 2011 році. Це складає 1/4 витратної частини бюджету. На рівні міського бюджету Києва це понад 4,1 млрд. грн. щорічно, або понад 0,5 млрд. дол. США”.
Серед інших корупційних ризиків, на думку експерта, варто відзначити такі: орієнтовно 5-7 млрд. грн. не потрапляють у бюджет через контрабанду нафтопродуктів. За експертними оцінками, 25-33% світлих нафтопродуктів бозна-звідки взялися на ринку, а це означає втрати бюджету через ненадходження акцизу від імпорту нафтопродуктів. Інше джерело прибутків – різниця, яка осідає у довірених бізнес-структурах при торгівлі газом українського видобутку шляхом гри на значній різниці в цінах між вартістю українського й імпортного газу. Вартість такої гри цінами – 3,15 млрд. дол., або понад 25 млрд. грн.
Неповернення ПДВ, за словами Івана Сікори, досі є інструментом “кредитування” економіки з боку експортерів. “Комісія” посередників за допомогу в поверненні ПДВ експортерам становить 3-5 млрд. дол. США (24-40 млрд. грн.). При цьому 2014 року при застосуванні вексельних схем розрахунків половини сплаченого ПДВ експортери можуть взагалі не побачити.
Окремо Іван Сікора торкнувся політики бюджетної централізації. “Політика бюджетної децентралізації (віддати 60% зведеного державного бюджету місцевим радам) так і залишилася передвиборчою обіцянкою Партії регіонів”, – наголосив він. У планах на 2013 рік частка місцевих бюджетів за доходами складала лише 46%, а за видатками ще менше – 43%. Показово, що навіть 2012 року частка місцевих бюджетів за доходами складала 51%, а за видатками – 45%. У проекті державного бюджету на 2014 рік абсолютний обсяг місцевих бюджетів порівняно з 2013 роком виріс на 6,7%, до 234,9 млрд. грн., але він становить лише 47% від прогнозу доходів зведеного бюджету – 498,9 млрд. грн. На думку експерта, бюджетна політика централізації фінансових потоків приводить до залежності місцевих еліт від уряду через механізм бюджетних трансфертів.
Іван Сікора та Денис Черніков висловили пропозиції щодо підвищення ефективності бюджетної політики. На їхню думку, слід повноцінно застосовувати програмно-цільовий метод при управлінні публічними фінансами, впроваджувати міжнародні стандарти у сферах державної підтримки підприємств і державних закупівель. Важливо також змістити акценти бюджетної політики на реальну підтримку малого й середнього підприємництва.
Нагадаємо, 16 січня Верховна Рада ухвалила державний бюджет на 2014 рік.
Контакти:
Лабораторія законодавчих ініціатив
Денис Черніков
Chernikov@laboratory.kiev.ua
***
Європейська програма Міжнародного фонду “Відродження” сприяє європейській інтеграції України через поєднання зовнішних вимог Європейського Союзу, які випливають із підписаних міжнародних домовленостей, з підтримкою їх відстоювання та просування з боку українського громадянського суспільства, громадських організацій, які працюють заради утвердження європейських цінностей відкритого суспільства в Україні.
