ЕФЕКТИВНА ТА ВІДПОВІДАЛЬНА ПУБЛІЧНА ПОЛІТИКА
Ініціатива з розвитку аналітичних центрів
Аналітичні центри грають важливу роль у формуванні публічної політики держави. Саме тому в 2014 році, коли в країні розпочались реформи, була започаткована Ініціатива з розвитку аналітичних центрів в Україні. Ініціативу реалізовує Міжнародний фонд «Відродження» у партнерстві з Ініціативою відкритого суспільства для Європи (OSIFE) за фінансової підтримки Посольства Швеції в Україні.
Метою Ініціативи є покращення якості та практик прийняття рішень органами влади через підвищення ролі та рівня довіри до аналітичних центрів.
Метою Ініціативи є покращення якості та практик прийняття рішень органами влади через підвищення ролі та рівня довіри до аналітичних центрів.
У 2018 році ми підтримували наступні організації :
- Асоціація сприяння саморганізації населення
- Інститут аналітики та адвокації
- Центр соціально-економічних досліджень СASE Ukraine
- DIXI Group
- Агенція журналістики даних "TEXTY"
- Центр "Нова Європа"
- СEDOS
- Центр економічної стратегії
- VoxUkraine
- Школа політичної аналітики (НаУКМА)
- Український центр європейської політики
- Аналітичний центр Українського католицького університету
- Фонд "Демократичні ініціативи" імені Ілька Кучеріва (до квітня 2018)
- Міждисциплінарний науково-освітній центр ACREC (НаУКМА)
Діяльність аналітичних центрів в рамках ініціативи стосується інституційного розвитку, мережування аналітичних центрів через конференції, адвокаційні поїздки до ЄС та спільні дослідницькі проекти, проведення досліджень та оцінка аналізу політик в Україні, впровадження програми стажування молодих фахівців на базі аналітичних центрів.
Результати роботи ініціативи підтверджуються міжнародними рейтингами. Інститут аналітики та адвокації, DIXI Group, Центр "Нова Європа", СEDOS та Інститут світової політики увійшли до світового рейтингу прозорості Transparify-2018. При цьому всі вони посіли топ-позиції рейтингу, отримавши 5 зірок із 5 можливих. А це означає, що ці організації працюють відкрито та фінансово прозоро: оприлюднюють інформацію про донорів, розміри фінансування, реалізовані проекти, проведені заходи та дослідження.
До рейтингів Світового Індексу аналітичних центрів 2017 (Global Go To Think Tank Index, GGTTI) потрапили CEDOS, Фонд Демократичні ініціативи імені Ілька Кучеріва, Український центр європейської політики – учасники Ініціативи з розвитку аналітичних центрів.
Результати роботи ініціативи підтверджуються міжнародними рейтингами. Інститут аналітики та адвокації, DIXI Group, Центр "Нова Європа", СEDOS та Інститут світової політики увійшли до світового рейтингу прозорості Transparify-2018. При цьому всі вони посіли топ-позиції рейтингу, отримавши 5 зірок із 5 можливих. А це означає, що ці організації працюють відкрито та фінансово прозоро: оприлюднюють інформацію про донорів, розміри фінансування, реалізовані проекти, проведені заходи та дослідження.
До рейтингів Світового Індексу аналітичних центрів 2017 (Global Go To Think Tank Index, GGTTI) потрапили CEDOS, Фонд Демократичні ініціативи імені Ілька Кучеріва, Український центр європейської політики – учасники Ініціативи з розвитку аналітичних центрів.
Дослідження державного фінансування аналітичних досліджень
Понад 5 мільярдів гривень на наукові дослідження витратила держава у 2017 році. З них лише 1,7 мільйони гривень в результаті конкурсу отримали незалежні аналітичні центри, яких в Україні нараховується близько 150. Решта бюджетних грошей – розподілені між 22 головними розпорядниками коштів.
У 2018 році вийшов аналітичний звіт "Державне фінансування досліджень для недержавних аналітичних центрів" – перше ґрунтовне дослідження присвячене цій темі. Реалізація проекту стала можливою в рамках Ініціативи з розвитку аналітичних центрів в Україні.
Протягом року експерти Інституту аналітики та адвокації працювали з відкритими даними, намагаючись знайти відповіді на запитання: скільки держава витрачає на наукові й аналітичні дослідження, хто їх проводить, за якими темами і, зрештою, як ці дослідження використовуються.
Як показала практика, щороку запит від органів влади на підготовку аналітичних матеріалів від недержавних аналітичних центрів зростає. Переважно органи влади декларують свою обмеженість у фінансуванні таких послуг аналітичних центрів. Це нерозривно пов'язано з низкою юридичних складнощів та обмежень.
Тому Інститут аналітики та адвокації розробив пропозиції змін до законодавства, що дадуть змогу органам влади виділяти кошти на фінансування аналітики та затвердять нормативний алгоритм для її закупівлі через систему ProZorro.
У 2018 році вийшов аналітичний звіт "Державне фінансування досліджень для недержавних аналітичних центрів" – перше ґрунтовне дослідження присвячене цій темі. Реалізація проекту стала можливою в рамках Ініціативи з розвитку аналітичних центрів в Україні.
Протягом року експерти Інституту аналітики та адвокації працювали з відкритими даними, намагаючись знайти відповіді на запитання: скільки держава витрачає на наукові й аналітичні дослідження, хто їх проводить, за якими темами і, зрештою, як ці дослідження використовуються.
Як показала практика, щороку запит від органів влади на підготовку аналітичних матеріалів від недержавних аналітичних центрів зростає. Переважно органи влади декларують свою обмеженість у фінансуванні таких послуг аналітичних центрів. Це нерозривно пов'язано з низкою юридичних складнощів та обмежень.
Тому Інститут аналітики та адвокації розробив пропозиції змін до законодавства, що дадуть змогу органам влади виділяти кошти на фінансування аналітики та затвердять нормативний алгоритм для її закупівлі через систему ProZorro.
Стажування в аналітичних центрах
Формуючи ринок аналітики та потужних аналітичних центрів, була розпочата програма стажувань для студентів. Її організовував Міжнародний фонд "Відродження" у партнерстві з Ініціативою відкритого суспільства для Європи (OSIFE) за фінансової підтримки Посольства Швеції в Україні.
Студенти стажувалися як асистенти аналітиків, шукаючи інформацію для аналітичних досліджень і готуючи проекти аналітичних матеріалів. Стажери допомагали в організації публічних заходів аналітичних центрів та мали організувати принаймні одне з обговорень у своєму навчальному закладі за тематичним напрямком свого стажування. Також кожен стажер самостійно готував один аналітичний документ, який виходив під його авторством.
Стажування проходило у 13 аналітичних центрах, які є учасниками Ініціативи з розвитку аналітичних центрів. Програма тривала протягом першої половини 2018 року, а в грудні стартував новий набір стажерів.
Студенти стажувалися як асистенти аналітиків, шукаючи інформацію для аналітичних досліджень і готуючи проекти аналітичних матеріалів. Стажери допомагали в організації публічних заходів аналітичних центрів та мали організувати принаймні одне з обговорень у своєму навчальному закладі за тематичним напрямком свого стажування. Також кожен стажер самостійно готував один аналітичний документ, який виходив під його авторством.
Стажування проходило у 13 аналітичних центрах, які є учасниками Ініціативи з розвитку аналітичних центрів. Програма тривала протягом першої половини 2018 року, а в грудні стартував новий набір стажерів.
Проект "Нові лідери"
В Україні бракує якісного політичного лідерства – так вважає більшість українських громадян, про це свідчать опитування громадської думки. В Україні також бракує доступу до масових медіа для чесних і незалежних лідерів. Саме тому на початку березня 2018 34 авторитетні організації громадянського суспільства і група StarlightMedia започаткували національний телепроект "Нові Лідери". Одним з партнерів проекту став Міжнародний фонд "Відродження".
На першому етапі проекту відбулася реєстрація потенційних Лідерів. На другому етапі зареєстровані Лідери проводили агітаційну кампанію, заохочуючи людей підтримати їхню програму. На третьому етапі Лідери вели активну діяльність із реалізації своїх програм і готувались до їхньої презентації. Нарешті, на четвертому етапі на телеканалі ICTV вийшли у прямому ефірі випуски телепроекту "Нові лідери". На цьому етапі участь у голосуванні за Лідерів і вирішенні їхньої подальшої участі у проекті брали телеглядачі СМС-голосуванням.
15 листопада відбувся фінал національного телепроекту "Нові лідери". Трійка фіналістів захищала свої програми та розповідали, що вже зробили для реалізації своїх проектів. Переможцем проекту за результатами глядацького голосування став Максим Бородін, який отримав 1 млн гривень на реалізацію проекту, покликаного боротися з екологічним забрудненням промислових міст України.
Бородін є головою фракції "Сила людей" у Маріупольській міській раді. Шість років тому він почав протести проти забруднення Маріуполя.
15 листопада відбувся фінал національного телепроекту "Нові лідери". Трійка фіналістів захищала свої програми та розповідали, що вже зробили для реалізації своїх проектів. Переможцем проекту за результатами глядацького голосування став Максим Бородін, який отримав 1 млн гривень на реалізацію проекту, покликаного боротися з екологічним забрудненням промислових міст України.
Бородін є головою фракції "Сила людей" у Маріупольській міській раді. Шість років тому він почав протести проти забруднення Маріуполя.
Рейтинг маніпулятивності "сміттєвих" ЗМІ
Аналітичний центр "Тексти" за підтримки Міжнародного фонду "Відродження" збудував глибоку нейромережу й навчив її виявляти маніпулятивні новини в інформаційному потоці. Застосувавши цей інструмент, аналітики зробили рейтинг маніпулятивних сайтів із так званого "третього ешелону", або "зливних бачків".
Сукупно такі сайти збирають понад 50 мільйонів візитів щомісяця – а це аудиторія в кількасот тисяч людей щодня. Для порівняння, "Українська правда", за даними SimilarWeb, збирає 15 мільйонів. Ці сміттєві видання є поживним середовищем для російської пропаганди.
Протягом 2017 року "Тексти" складали список відносно маловідомих сайтів, на яких помічали антиукраїнську чи проросійську пропаганду. Назбиралося таких близько 150. Вони й стали предметом вивчення. Декілька з них за рік, поки тривало дослідження, закрились або змінили веб-адреси, деякі повністю дублюють одне одного.
Сукупно такі сайти збирають понад 50 мільйонів візитів щомісяця – а це аудиторія в кількасот тисяч людей щодня. Для порівняння, "Українська правда", за даними SimilarWeb, збирає 15 мільйонів. Ці сміттєві видання є поживним середовищем для російської пропаганди.
Протягом 2017 року "Тексти" складали список відносно маловідомих сайтів, на яких помічали антиукраїнську чи проросійську пропаганду. Назбиралося таких близько 150. Вони й стали предметом вивчення. Декілька з них за рік, поки тривало дослідження, закрились або змінили веб-адреси, деякі повністю дублюють одне одного.
Протидія російській пропаганді
У 2017 році за підтримки проекту "Громадська синергія" Європейського Союзу та МФ "Відродження" ГО "Інтерньюз-Україна" підготували видання "Слова і війни" про проблему російської інформаційної війни щодо України. У 2018 році "Інтерньюз-Україна" продовжив цю роботу новим дослідженням "Приборкати гідру: як протистояти інформаційній агресії Кремля". Нове видання також здійснене за підтримки Фонду і дає відповідь на питання про те, як Україна має реагувати на інформаційні виклики щодо Росії.
Основою пропозицій є український досвід у глобальному контексті. Для міжнародної аудиторії цей документ може бути корисним передусім тим, як українські експерти підходять до вирішення проблем, з якими Україна зіткнулася раніше, ніж чимало інших країн світу, але які зараз стали глобальними. Для української аудиторії цей документ може бути корисним передусім тому, що автори спілкувалися з багатьма іноземними експертами та вивчали закордонні практики – щоб українська відповідь не була ізольованою.
Дослідження містить обґрунтовані покрокові рекомендації, що спрямовані до міжнародної спільноти як такої, до національних урядів та парламентів, до української виконавчої влади та парламенту, до громадянського суспільства (як національного, так і міжнаціонального), та до інституцій ЄС.
Основою пропозицій є український досвід у глобальному контексті. Для міжнародної аудиторії цей документ може бути корисним передусім тим, як українські експерти підходять до вирішення проблем, з якими Україна зіткнулася раніше, ніж чимало інших країн світу, але які зараз стали глобальними. Для української аудиторії цей документ може бути корисним передусім тому, що автори спілкувалися з багатьма іноземними експертами та вивчали закордонні практики – щоб українська відповідь не була ізольованою.
Дослідження містить обґрунтовані покрокові рекомендації, що спрямовані до міжнародної спільноти як такої, до національних урядів та парламентів, до української виконавчої влади та парламенту, до громадянського суспільства (як національного, так і міжнаціонального), та до інституцій ЄС.
