МФВ

Відкрите суспільство – це суспільство, яке базується на визнанні того факту, що ніхто не має монополії на істину, що різні люди мають різні погляди та інтереси, і що існує потреба в установах, які б захищали права усіх людей і давали б їм змогу жити разом в мирі і злагоді. Термін "відкрите суспільство" вжито філософом Карлом Поппером в його книзі "Відкрите суспільство та його вороги", що вийшла друком у 1945 році. Основними рисами, що характеризують відкрите суспільство, є верховенство права, демократично обрана влада, інститути громадянського суспільства, захист прав меншин.

Міжнародний фонд «Відродження» (МФВ) засновано у квітні 1990 року. Він входить до мережі фундацій Інституту Відкритого Суспільства, заснованого Джорджем Соросом, що складається з національних і регіональних фондів у більш, ніж тридцяти країнах світу, в тому числі в Африці, Центральній і Східній Європі та на території колишнього Радянського Союзу.

Місія Міжнародного фонду «Відродження» – фінансово та організаційно сприяти становленню відкритого, демократичного суспільства в Україні шляхом підтримки значущих для його розвитку громадських ініціатив.

МФВ розподіляє гранти між організаціями, що працюють на розвиток суспільства. Самостійно чи в партнерстві з іншими організаціями, фонд ініціює та втілює проекти, важливі для соціального та політичного розвитку України. В тому числі здійснює організацію та підтримку громадських обговорень на політичні, соціальні чи міжнародні теми, публікацію інформаційних матеріалів, проведення опитувань та громадських кампаній, організацію конференцій, семінарів та круглих столів, запроваджує програми мікро-грантів задля підтримки громадських ініціатив, що слугуватимуть інтересам суспільства.
Фінансову підтримку фонд отримує від Інституту Відкритого Суспільства, а також з боку міжнародних донорів та окремих українських й зарубіжних організацій та громадян.

Основні програмні пріоритети фонду 2010 року

Загальні стратегічні пріоритети фонду відповідають цілям його Програм. Разом з тим, спільний результат діяльності окремих програм має додаткову синергію.

Мета програми «Посилення впливу громадянського суспільства» - посилення спроможності громадських організацій щодо вироблення політики та впливу на прийняття політичних рішень із суспільно важливих питань, сприяння розвитку системи захисту прав громадян як споживачів державних та комунальних послуг.

Ключові завдання програми: покращити громадський контроль за органами влади; подати на розгляд до парламенту законопроекти щодо здійснення реформи з децентралізації влади; поліпшити якість політичних ініціатив, що лобіюються третім сектором; розширити мережу центрів громадської самоорганізації; сприяти створенню Національного центру електронного урядування; сприяти організації «прозорого офісу» з надання адміністративних послуг населенню на базі одного з органів місцевого самоврядування.

Програма «Верховенство права» має на меті підтримку ініціатив громадянського суспільства, що сприяють утвердженню прав людини та основоположних свобод і знаходженню консенсусу між всіма зацікавленими сторонами заради реалізації інституційних правових реформ.

Завдання програми: сформувати національну безоплатну систему правової допомоги; завершити аналіз потреб та розробку плану дій для забезпечення соціальних та економічних прав людей; надавати правову допомогу для малозабезпечених громадян в чотирьох або п’яти пілотних регіонах; посилити опір громадянського суспільства дискримінації та ксенофобії; розширити представлення правозахисних організацій у засобах масової інформації.

Мета Європейської програми - сприяння європейській інтеграції України шляхом фінансової та експертної підтримки громадських ініціатив.

Ключові завдання програми: встановити постійний моніторинг реалізації Порядку денного про асоціацію (Association agenda) Україна-ЄС та ефективності фінансової та технічної допомоги Європейського Союзу Україні, розвивати співробітництво українських аналітичних центрів зі своїми колегами з Західної та Східної Європи; сприяти приєднанню декількох українських громадських асоціацій до європейських громадських платформ, що базуються в Брюсселі; сприяти спрощенню візових процедур між ЄС та Україною; підвищити кількість та якість університетських курсів з європейських студій; поліпшити ефективність Мережі центрів європейської інформації.

Стратегія програми «Схід-Схід: партнерство без кордонів» є частиною діяльності Європейської програми МФВ. Мета програми - сприяння розробці та впровадженню спільних міжнародних ініціатив з обміну кращими практиками моніторингу, аналітики, експертизи та адвокації для посилення впливу громадянського суспільства на демократичні перетворення.

Ключові завдання програми: поліпшити двосторонні та регіональні комунікації між країнами Східного Партнерства заради підвищення прозорості в енергетичному секторі, а також встановити інституційний діалог з громадянським суспільством Росії.

Програма «Засоби масової інформації» визначила своєю метою сприяння розвитку професійної та соціально відповідальної журналістики в Україні.

Ключові завдання програми: розвивати далі жанр журналістських розслідувань та зменшити зацікавленість журналістів у створенні “замовних” журналістських матеріалів; розробити курс з медіаграмотності та впровадити його у загальноосвітніх школах України (як самостійної дисципліни або частини ширшого навчального курсу) та/або вищих навчальних закладах (для студентів нежурналістських факультетів); підтримувати постійну роботу Школи професійної журналістики; сприяти активнішому використанню новітніх медіа громадськими організаціями.

Загальна мета програми «Громадське здоров’я» полягає в поліпшенні здоров’я нації шляхом підтримки громадських ініціатив щодо реформування системи охорони здоров’я країни.

Ключові завдання програми: сприяти захисту прав пацієнтів; поліпшити законодавчу базу заради захисту прав користувачів наркотиків та людей з ВІЛ; поліпшити доступ жінок-користувачів наркотиків до програм зменшення шкоди; сприяти позитивним змінам в законодавстві про обіг наркотичних речовин, при цьому ці зміни мають бути надані Міністерством охорони здоров’я; ввести нові стандарти у системний розвиток паліативної допомоги; організувати декілька центрів паліативної допомоги в Україні; збільшити кількість НУО, що працюють в даній сфері.

Мета «Освітньої програми» - сприяння системним змінам у системі освіти України, щоб привести її у відповідність із найкращими європейськими практиками та поліпшити якість освіти.

Завдання програми: сприяти прийняттю парламентом змін до Закону України «Про вищу освіту»; запровадити курс з навчання експертів із законодавства про освіту; поліпшити ефективність студентського самоврядування; подати на розгляд до парламенту законопроекти щодо запровадження інклюзивної освіти в Україні; провести незалежний аудит та експертну оцінку національної системи тестування; розробити тести для дітей зі спеціальними потребами; видати та винести на громадське обговорення експертний звіт «Толерантність в шкільній освіті з історії»; провести навчальні курси із культурної толерантності для шкільних вчителів, а також розробити критерії оцінки підручників з історії.

Ключові завдання програми «Рома України» наступні: поліпшити захист прав ромів та зменшити їх дискримінацію з боку правоохоронних органів; видати щомісячний бюлетень з прав ромів; запровадити навчання першої групи ромів-фахівців із медичної медіації; забезпечити можливість відвідувати підготовчу школу разом з іншими дітьми для двохсот дітей ромів.

МФВ спільно з Інститутом Відкритого Суспільства (Нью-Йорк-Будапешт) започаткували в липні 2009 року нову Антикризову гуманітарну програму заради допомоги людям, культурницьким та громадським осередкам, найбільш зачепленим фінансово-економічною кризою. Програма надаватиме підтримку соціальним, культурницьким та гуманітарним проектам, націленим на збереження освітніх та оздоровчих програм для дітей та молоді із сільської місцевості та депресивних регіонів; збереження селищних культурницьких інституцій, перетворення їх на центри громадської активності та дитячої позашкільної зайнятості.

В рамках цих пріоритетів МФВ здійснює як грантові проекти (на основі поданої заявки їх реалізує організація-граноотримувач), так і операційні (тобто проекти, які здійснює сам Фонд).

Для досягнення своїх цілей МФВ співпрацює з багатьма організаціями, як в Україні, так і за кордоном.

МФВ є незалежним від держави та політичних партій; реагує на нагальні суспільні потреби, та ініціює проекти та ідеї у тих галузях, які ще слабо представлені в суспільному житті країни; дотримується прозорості та відкритості процедур в процесі свої грантової діяльності.

За час своєї діяльності Фонд надав численним неурядовим організаціям України, а також науково-освітнім, просвітницьким закладам, видавництвам грантів на суму понад 100 мільйонів доларів США.

Щороку ми оприлюднюємо Річний звіт МФВ, в якому висвітлюються всі підтримані й реалізовані ініціативи та проекти.

З інформацією про можливості отримання фінансової та експертної підтримки реалізації ваших ініціатив можна ознайомитися на нашій інтернет-сторінці в розділі Поради.

Джордж Сорос

Джордж Сорос народився в 1930 році в Будапешті, в 17 років емігрував до Англії, де закінчив London School of Economics. Після переїзду до США в 1956 році зайнявся інвестиціями на ринку капіталовкладень, здобувши при цьому великий фінансовий успіх. Сьогодні Дж.Сорос – президент Soros Fund Management LCC, компанії, що керує приватними інвестиціями та є головним радником Quantum Group of Funds, до якої належить один з найспішніших в світі інвестиційний фонд Quantum Fund N.V.

Навчаючись у London School of Economics Дж.Сорос ознайомився з творчістю Карла Попера, яка справила сильний вплив на його погляди та подальшу філантропічну діяльність. Свій перший фонд – Фонд Відкритого Суспільства (http://www.soros.org/)– заснував у1979 році в Нью Йорку, наступний в 1984 році в Будапешті (http://www.osi.hu) і в 1987 році колишньому Радянському Союзі. У 1990 в Україні було засновано Міжнародний фонд «Відродження». Сьогодні фундації, засновані Соросом існують у 32 країнах Східної та Центральної Європи, Центральній Азії, в Південно-Африканській республіці, на Гаїті, в Гватемалі та США. Окрім підтримки різних освітніх та культурних ініціатив, економічних перетворень, головна їх місія – сприяти розбудові інституцій відкритого суспільства.

Дж. Сорос є автором книг та багатьох статей про політичні та економічні зміни у світі. Серед них: Alchemy of Finance, 1987, Opening of Soviet System, 1990, Underwriting Democracy, 1991, Soros on Soros: Staying Ahead, 1995, The Crisis of Global Capitalism, 1998 (українське видання: Криза глобального капіталізму. Відкрите суспільство під загрозою, видавництво “Основи”, 1999), Open Society. Reforming Global Capitalism, 2000, George Soros on Globalisation, 2002 , The Bubble of American Supremacy, 2004, The Age of Fallibility: Consequences of The War on Terror , 2006).

Дж. Сорос отримав почесне звання доктора honoris causa від Нової школи соціальних досліджень (New School of Social Reserach ), Нью Йорк i Оксфордського університету в 1980 році, a в 1991 від Будапештського Економічного Університету та Йельського Університету, в 1995 Університет Болонії нагородив його найвищою відзнакою Laurea Honoris Causa, за заслуги в поширенні ідеї відкритого суспільства.

Більше про політичну діяльність та діяльність Джорджа Сороса незалежну від Інституту Відкритого Суспільства можна дізнатися завітавши на www.georgesoros.com.

Мережа фундацій ІВС

Мережу фундацій Інституту Відкритого Суспільства (ІВС) складають понад 30 національних організацій. Вони діють в Албанії, Азербайджані, Болгарії, Боснії і Герцеговині, Вірменії, Гаїті, Грузії, Гватемалі, Естонії, Казахстані, Киргизстані, Латвії, Литві, Македонії, Молдові, Монголії, Південно-Африканській Республіці, Польщі, Румунії, Словаччині, Словенії, Таджикистані, Угорщині, Узбекистані, Україні, Хорватії, Чехії та інших країнах.

Ці фундації орієнтовані на розбудову відкритого суспільства. З цією метою вони підтримують програми та ініціативи у сфері освіти, громадянського суспільства, незалежних засобів масової інформації, розвитку мережі Інтернет та електронної пошти, видавництва, прав людини, мистецтва і культури, реформування соціальної, правової і економічної систем. Інститут відкритого суспільства — Нью-Йорк та Інститут відкритого суспільства — Будапешт створюють програми для вирішення проблем, що є спільними для багатьох фундацій, надаючи адміністративну, фінансову і технічну підтримку.