укр eng

На VI Форумі організаційного розвитку громадянського суспільства дискутували на тему «Інтелектуальної свободи»

17 листопада 2017

Незалежність роботи вітчизняних аналітичних центрів, їх фінансова життєздатність, якість та актуальність досліджень – топ-теми дискусії «Інтелектуальна свобода», що відбулась в рамках VI Форуму організаційного розвитку громадянського суспільства 16 листопада у Києві.

Фахове обговорення ініціював Міжнародний фонд «Відродження», який спільно з Ініціативою Відкритого Суспільства для Європи (OSIFE/Open Society Initiative for Europe) та Посольством Швеції в Україні здійснює масштабний багаторічний проект – Ініціатива з розвитку аналітичних центрів в Україні.

Під час панельної дискусії експерти виявили одностайність у тому, що в останні роки спостерігається справжній бум у розвитку аналітики. І на це є об’єктивні причини, ключова з яких – у 2014 році влада втратила монополію на прийняття рішень: державна політика поступається публічній політиці, коли можновладці в ухваленні рішень спираються на результати досліджень, консультації з експертами, громадські обговорення… Це і є унікальна ніша аналітичних центрів, яку вони успішно займають. Не в останню чергу завдяки підтримці донорських організацій.

«Нашим завданням було підтримати розвиток аналітичних центрів як інституційно стабільних організацій, здатних продукувати якісні неупереджені дослідження та рекомендації, які в свою чергу є орієнтирами для ключових стейкхолдерів країни, а відтак впливають на процес прийняття державних рішень», – окреслила головну мету Ініціативи з розвитку аналітичних центрів в Україні менеджер програмної ініціативи «Демократична практика» Міжнародного фонду «Відродження» Софія Голота.

Наразі міжнародні донори є головною інституційною підтримкою українських аналітичних центрів. Відтак виникає питання: як зберегти незалежність від донорів. Варіант відповіді запропонував експерт аналітичного центру CEDOS Єгор Стадний: «Дуже часто аналітичні центри роблять серйозну помилку – вони починають підлаштовуватись під тематики, які пропонують грантодавці. Ні для кого не секрет, що міжнародні організації виділяють дуже великі суми на антикорупційну політику. В такій ситуації аналітичні центри мусять мімікрувати під неприродні для них функції – починають займатись лобістськими кампаніями або адвокацією. В результаті, втрачається аналітична складова. Отже, репутація важлива, але мімікрувати не потрібно – треба дотримуватися зазначеної мети».

Єгор Стадний наголосив, що на порядку денному стоїть питання про диверсифікацію фінансування аналітичних центрів. Він переконаний, що основним фінансистом їх діяльності повинна стати держава: «Держава через відомчі науково-дослідницькі інституції виділяє чималі кошти на аналітику вже сьогодні. Питання в ефективності їх використання. Державна система фінансування аналітичної думки інерційно стара, на її реформування знадобиться чимало часу. Але гроші у держави є в, незалежні аналітичні центри повинні шукати можливості їх отримати».

Модератор дискусії, викладач Києво-Могилянської Бізнес Школи Євген Глібовицький зауважив, що існує також і проблема залежності від бізнес-засновників аналітичних центрів: «Новим трендом розвитку аналітики в Україні є зацікавленість у ній бізнесу. Бізнес стає потенційним партнером аналітичних центрів. Але як знаходити баланс між прагненням аналітичних центрів працювати на суспільство, а не на групу акціонерів і бажанням останніх впливати на роботу аналітичних центрів? Це виклик для обох сторін».

Якщо традиція кооперації українських аналітичних центрів і бізнесу тільки зароджується, то приклади успішного партнерства аналітичних центрів і влади вже є. «Нині бум якісної аналітики в Україні, тому що на неї є попит у стейкхолдерів, – зазначив перший заступник Інституту світової політики Сергій Солодкий. – Ми маємо досвід продуктивної співпраці з Міністерством закордонних справ. Наприклад, вже сформувалась традиція, коли експерти Інституту за кілька днів до офіційних візитів глави держави готують мемо щодо стану двосторонніх відносин. Або готують аргументи для переговорів представників окремих підгруп Тристоронньої контактної групи в Мінську».

На якості аналітичного продукту акцентувала заступник директора Центру економічної стратегії Марія Репко: «Перевага аналітичних центрів у тому, що вони готові оперативно, на відміну від державних установ, готувати аналітику. Але інколи таймінг працює не на користь аналітики. Якщо є беграунд – це рятує, але якщо його немає, виникає ризик популізму».

Марія Репко також підкреслила, що аналітичні центри, попри мейнстрім, повинні зосереджуватись на головних темах, аби формувати громадську думку. Але робити це потрібно зрозумілою людям мовою: «Ми проводили дослідження щодо впровадження реформ в Україні. Опитали понад дві тисячі громадян. У підсумку побачили, що люди взагалі не розуміють суті реформ. Отже аналітика повинна бути доступною, такою, щоб її чули люди».

З цим успішно справляється Агенція журналістики даних TEXTY. «Аналітика повинна базуватись на об’єктивних, перевірених даних, у цьому її цінність, – говорить виконавчий директор TEXTY Роман Кульчинський. – Ми робимо аналіз великих масивів даних та у цікавій та зрозумілій формі подаємо матеріал. Віримо, що це допомагає владі та громадянам усвідомлено приймати рішення».

17 листопада VI Форум організаційного розвитку громадянського суспільства продовжив роботу. Нагадаємо, це публічна платформа для обговорення значимих для суспільства питань та визначення трендів його розвитку, що об’єднує понад тисячу учасників з України та закордону. Вони зібрались у Києві, щоб обмінятися досвідом, знайти нових партнерів та донорів, навчитися новим інструментам роботи. Форум об'єднує не тільки громадські та благодійні організації, а й представників влади, медіа, бізнесу, міжнародної донорської спільноти. 

Для додаткової інформації щодо панельної дискусії «Інтелектуальна свобода» та Ініціативи з розвитку аналітичних центрів в Україні можна звертатись до менеджера програмної ініціативи «Демократична практика» Міжнародного фонду «Відродження» Софії Голоти: golota@irf.kiev.ua

 

 

comments powered by Disqus