укр eng

Експерти обговорили напрями реформування освіти

17 березня 2011

У Києві відбулася панельна дискусія “Реформа освіти: Болонський процес і автономія вищих навчальних закладів”. Захід організували Європейська програма та програма “Схід-Схід: партнерство без кордонів” Міжнародного фонду “Відродження” спільно з Фондом Арсенія Яценюка “Відкрий Україну” в межах спільного проекту “Експертиза закордонних трансформацій”.

Учасниками заходу були представники органів державної влади, експертної й академічної спільнот, вищих навчальних закладів і студентських організацій, всеукраїнських і регіональних ЗМІ.

Виконавчий директор Міжнародного фонду “Відродження” Євген Бистрицький зауважив, що відсутність діалогу між громадськістю та Міністерством освіти й науки, молоді та спорту бентежить фонд. Він підкреслив, що організація готова підтримувати теми “Право й освіта”, “Толерантність в освіті”, “Розвиток автономії ВНЗ”, “Інклюзивна освіта”.

Президент Національного університету “Києво-Могилянська академія” Сергій Квіт відзначив, що два останні міністри освіти спрямовують діяльність на централізацію освіти. При цьому, за його словами, не можна впроваджувати реформи, сподіваючись тільки на міністра. На його думку, реформи можливі, коли є спільність підходів президента, парламенту, міністерства.

За словами президента Міжнародного благодійного фонду “Фонд досліджень освітньої політики” Тараса Фінікова, для трансформації вищої освіти необхідно кілька компонентів: забезпечення прав громадян на освіту, рівний доступ до безоплатної освіти, модернізація системи, покращення якості освіти та забезпечення ефективного управління.

Павло Вікнянський, голова ВМГО “Студентська республіка”, вважає, що в системі освіти не вистачає кількох речей:
- влада не має єдиного бачення майбутнього системи освіти;
- немає чіткої системи фінансування;
- немає підтримки інновацій, конкурсних програм, досліджень;
- немає механізмів розвитку студентського самоврядування.

Директор Міжнародної школи кавказьких досліджень Державного університету Ілії, колишній міністр освіти Грузії Гія Нодія поділився досвідом впровадження освітніх реформ у своїй країні. Він відзначив, що до реформ у Грузії існувало багато освітніх проблем, серед яких корупція, зниження стандартів освіти, низька зарплата викладацького складу, ізоляція від міжнародної системи. За його словами, було виставлено пріоритети й саме університетська освіта стала головним напрямком змін. Грузинський уряд зробив такі кроки: створено систему акредитації університетів для з’ясування можливостей конкретного закладу (це зменшило кількість ВНЗ із 220 до менш ніж 50); запроваджено нову систему фінансування (студенти платять фіксовану платню, найбільш успішні студенти можуть отримати грант). Також, за інформацією експерта, викорінено корупцію з національних вступних екзаменів та запроваджено систему надання різних ступенів відповідно до міжнародних стандартів. “Зарплата професорів та інших працівників зросла в кілька разів”, - сказав він. Загалом, за його словами, провідні ВНЗ стали більш відкритими до інновацій, багато талановитих молодих людей, які раніше йшли працювати в НУО, вирішили працювати в грузинських вишах, причому в країну повернулися й деякі з тих, хто вже працював за кордоном. Також, за словами експерта, між ВНЗ виникла конкуренція за найкращих студентів.

Проректор із наукових і технічних питань Гянджинського державного університету (Азербайджан) Надір Ібадов зосередився на проблемах, із якими зіткнувся Азербайджан у сфері реформ освіти. “Відсутність механізму атестації й акредитації вищої освіти. Не створено умов, щоб державні університети пройшли міжнародну акредитацію”, - зазначив він. Серед нагальних проблем, за словами експерта, є також відсутність чіткої методології оцінки якості освіти.

Професорка Вільнюського університету (Литва) Гіедре Пурванекіене розповіла про проблеми, які досі є у сфері освіти Литви. За її словами, головна проблема полягає в тому, що велика кількість людей із вищою освітою залишає Литву. Водночас вона порадила ще до проведення освітніх реформ поставити ключові питання: “Яка кількість студентів нам потрібна? Як нам планувати реформи? Які професії потрібні державі?”

Модератор заходу Лілія Гриневич відзначила, що сьогодні в Україні університети розглядають як фабрики з виробництва дипломів. Вона закликала запитати, яка місія та роль університетів в українському суспільстві.

Із доповідями іноземних експертів можна ознайомитися тут.

Контакти:
директор Європейської програми Ірина Солоненко, (044) 461 95 00, solonenko@irf.kiev.ua
фонд “Відкрий Україну”, Руслан Кириленко, (044) 235 52 98, rk@openukraine.org

***

Мета Європейської програми - сприяти європейській інтеграції України шляхом фінансової й експертної підтримки громадських ініціатив.

Програма "Схід-Схід: партнерство без кордонів" підтримує ініціативи, що спонукають до розвитку та розширення відкритого суспільства, зокрема через спільну діяльність громадських організацій у двох і більше країнах, тобто "без кордонів" –  кордонів не лише у географічному сенсі, але й соціально-економічному, політичному, мовному, культурному тощо. Основна мета програми – сприяти ініціативам, спрямованим на обмін ідеями, аналітикою, досвідом і знаннями, а також підтримувати практичну діяльність, що виникає внаслідок утворення міжнародних мереж з обміну інформацією та методологією.

comments powered by Disqus